Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Гончарова І.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
11 серпня 2009 року Справа № НОМЕР_1/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Стєблєві О.Л.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Стаханові Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у справі № НОМЕР_1 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Стаханові Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення підвищення до пенсії, і
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1р. позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Стаханові Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення підвищення до пенсії задоволений частково: визнана неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р.; зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачеві в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком яку дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. в сумі 715,23 грн., а всього стягнути 1426,14 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,7 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням; позивач звертався до відповідача с заявою про перерахунок пенсії, листом від 19.12.2008р. позивачеві відмовлено у перерахунку підвищення до пенсії.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а. с. 3), копією пенсійного посвідчення (а. с. 4). Позивачеві в період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. не виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни, а у 2008 році виплачувалося щомісяця в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а. с. 6).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-1V) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2009р. до 31.12.2008р., а тому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. та зобов'язав відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачеві в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком яку дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. в сумі 715,23 грн., а всього стягнути 1426,14 грн., оскільки саме неправомірна бездіяльність відповідача спричинила недоплату зазначених виплат.
Позивачем постанова не оскаржена.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Стаханові Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Стаханові Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення підвищення до пенсії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі 11 серпня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд