Справа № 2-а-4/11

№ провадження

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          20 січня 2011 року                                                             смт. Царичанка

          Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області, як місцевого адміністративного суду, ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні в сел. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 до інспектора ОДР відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Царичанського району УМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

           16 липня 2010 року ОСОБА_2 звернулася із адміністративним позовом до інспектора ОДР відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Царичанського району УМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 (надалі – ІОДР) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на наступні обставини:

          - 14 липня 2010 року ІОДР винесено постанову про притягнення її (ОСОБА_2В.) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП) з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 300 грн. за те, що вона, начебто, 14 липня 2010 року об 11 год. 40 хв. в смт. Царичанка на вул. Комсомольській, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснила зупинку ближче, ніж за 10 метрів до виїзду з прилеглої території, чим порушила п. 15.9 ПДР України;

          - вона (ОСОБА_2В.) вважає, що вказана постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав:

           1. нею дійсно 14 липня 2010 року було виконано зупинку в смт. Царичанка по вул. Комсомольській ближче 10 метрів до пішохідного переходу, але вказана зупинка була вимушеною та здійснена на виконання ПДР України, оскільки на дорозі була спека і її автомобіль несподівано зупинився, - як вияснилось пізніше - вийшов з ладу бензонасос, а тому нею була здійснена вимушена зупинка та увімкнена аварійна сигналізація;

           2. рух її автомобіля було припинено внаслідок технічної несправності, що відповідно до п. 1.10 ПДР України підпадає під визначення «вимушена зупинка». Двигун її автомобіля перестав працювати і рівна поверхня асфальту по вул. Комсомольській в смт. Царичанка не дозволила самовільно за відсутністю працюючого двигуна відкотитися транспортному засобу далі, ніж на 10 метрів до виїзду з прилеглої території;

           3. виконуючи вимоги п. 1.5, п. 31.5 ПДР України, вона негайно прийняла заходи з метою усунення неполадок у роботі бензонасосу: а саме: виконала вимоги п.1.5 ПДР України - не здійснювала перешкод та небезпеки для руху інших учасників дорожнього руху; її транспортний засіб під час вимушеної зупинки не був небезпечним для життя та здоров»я громадян; під час вимушеної зупинки вона увімкнула аварійну світову сигналізацію; негайно після усунення несправності транспортний засіб був усунений нею з місця вимушеної зупинки;

           4. під час винесення оскаржуваної постанови належним чином не було встановлено факту порушення нею ПДР. На її прохання не були опитані свідки, їх свідчення не були внесені до протоколу; відсутні докази вимушеної зупинки на відстані менш ніж 10 метрів до виїзду з прилеглої території по вул. Комсомольській в смт.Царичанка;

           5. ІОДР під час винесення оскаржуваної постанови не було надано оцінку відсутності її вини у скоєнні адміністративного правопорушення; не надано оцінки її особи та її матеріального стану. Неправомірно, на її думку, визначений розмір штрафу в сумі 300 грн. за можливості накладення адмінстягнення у меншому розмірі, а отже, було перевищено службові обов»язки та неправомірно було вжито заходів адміністративного впливу.

          В зв’язку з викладеним у своїй позовній заяві позивач просила визнати дії відповідача під час винесення вище вказаної постанови протиправними та скасувати постанову відповідача в даній справі від 14 липня 2010 року про притягнення її до адміністративної відповідальності.

          У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала.

          Відповідач у судове засідання не з’явився, будь-яких заяв чи повідомлень на адресу суду не надіслав, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином; будь-яких доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення суду не надав.

          Відповідно до норм ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута у письмовому провадженні.

          Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення факт правопорушення не визнала, що виклала у своїх поясненнях по суті порушення, вказавши, що із записом у протоколі вона не згідна і свою вину не визнає. Свідки чи поняті у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначаються, їх пояснення до матеріалів справи не прикладаються.

          Таким чином в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 дійсно вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому відсутні підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що рішення відповідача в даній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не відповідає діючому законодавству, а тому є підстави для скасування винесеної ним постанови.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-160, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_2 до інспектора ОДР відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Царичанського району УМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити у повному обсязі.

          Постанову інспектора ОДР відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Царичанського району УМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 14 липня 2010 року (серія АЕ № 237917) про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол серії АЕ1 № 029121) скасувати.

          Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

          Головуючий:                                                                                Є. О. Тарабан.