Справа № 22-1068/08 Головуючий у 1-й інстанції
Категорія:- 52 Горецький А.С.
Доповідач в апел. інстанції Кіт І.Н.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н.
суддів: Павлишина О.Ф., Штефаніци Ю.Г.
при секретарі: Безпятко О. І. розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Львівської обласної клінічної лікарні та ОСОБА_1на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2008 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,
пояснення сторін на підтримку доводів апеляційної скарги та заперечень на неї перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2008р. задоволено позов ОСОБА_2й поновлено її на посаді завідувача офтальмологічним відділенням №2 Львівської обласної клінічної лікарні . Стягнуто з лікарні на користь позивача 4354 грн.74 коп. різниці у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. Стягнуто з відповідача в користь держави судові витрати по справі.
Рішення суду оскаржили відповідач Львівська обласна клінічна лікарня та третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1. В апеляційних скаргах покликаються на його незаконність та необґрунтованість. Зокрема, зазначають, що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишились доводи відповідача та третьої особи про те, що у зв»язку із проведеною реорганізацією у лікувальному закладі відбулися зміни умов праці персоналу, тому в даному випадку мало місце переміщення позивача за її спеціальністю на іншу посаду, а не переведення на іншу роботу. Позивач з 18.02.07р. приступила до виконання своїх посадових обов»язків лікаря-офтальмолога, а відтак фактично погодилась із зміною умов її праці та проведеним переміщенням, тому в суду першої інстанції не було жодних правових підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.
Просять рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог .
Перевіривши у межах доводів апеляційних скарг та пред"явлених позовних вимог законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги. Зокрема, вважає за необхідне скасувати рішення районного суду в частині поновлення позивача на
2
посаді завідувача офтальмологічним відділенням №2 Львівської обласної клінічної лікарні з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Суд першої інстанції зробив правильний і обґрунтований висновок про те , що, внаслідок проведених власником змін в організації роботи лікувального закладу й умов праці ( а.с. 14, а.с. 17, а.с. 21) фактично відбулося не переміщення, а переведення ОСОБА_2. на іншу роботу. В цьому зв»язку підставним є визнання таким, що не відповідає вимогам закону наказу № 24 від 02.02.97р. ( а.с. 15) в частині переміщення позивача на посаду лікаря-офтальмолога офтальмологічного відділення № 1 зазначеної лікарні та стягнення на користь позивача заробітної плати за час виконання нижчеоплачуваної роботи. Очевидним є те, що оспорюваним наказом завідувачеві офтальмологічним відділенням Львівської обласної клінічної лікарні ОСОБА_2., без її письмової згоди було доручено виконання лише обов»язків лікаря-офтальмолога, тобто іншої за своїми обсягами роботи, яка не відповідає визначеній трудовим договором функції та займаній посаді позивача, згідно із записом за №8 від 20.03.1992р. у її трудовій книжці (а.с. 27).
Разом з тим, своїм рішенням суд безпідставно поновив ОСОБА_2. на посаді завідувача новоутвореного офтальмологічного відділення №2 Львівської обласної клінічної лікарні, якої вона фактично не займала до незаконного переведення її на іншу роботу. Відповідно до положень ч. 1 ст. 235 КЗпП у разі незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який вирішує трудовий спір.
Вирішуючи даний трудовий спір, суд не звернув уваги на наявність об»єктивних обставин, які перешкоджають поновленню позивача на попередній роботі , а саме відсутність тієї посади, яку вона займала до її переведення на іншу роботу, оскільки така перестала існувати після проведених власником змін в організації роботи і умов праці лікувального закладу. Тому, рішення суду в частині поновлення позивача на роботі не відповідає зазначеній нормі матеріального закону, а відтак не може залишатися в силі.
Як визнала у судовому засіданні позивач, наказів Головного управління охорони здоров»я Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної клінічної лікарні ( а.с. 14, а.с. 17, а.с. 21) про реорганізацію офтальмологічного відділення , вона у судовому порядку не оскаржувала ( а.с. 111). Не оскаржувався нею до суду також і наказ головного лікаря клінічної лікарні за № 24 від 02.02.07р. в частині призначення ОСОБА_3. на посаду завідувача офтальмологічним відділенням №1 (а.с. 15), як і наказ № 31-к від 16.02.07р. в частині призначення ОСОБА_2. на посаду завідувача офтальмологічним відділенням №2 ( а.с. 19).
За таких обставин, станом на день звернення 30.04.07р.( а.с. 38-39) позивачки за вирішенням трудового спору до суду, зазначені особи вже набули правового статусу постійних працівників, а відтак могли бути звільнені із своїх посад лише з підстав передбачених законом. Як на час пред»явлення позову, так і тепер, таких правових підстав фактично не існує, що у свою чергу робить неможливим працевлаштування позивача на жодній із вказаних посад, як і виконання ухваленого районним судом рішення про її поновлення.
У такій ситуації, коли поновлення працівника на попередній роботі неможливе, органу який розглядав трудовий спір, належало вирішувати лише питання про стягнення заробітної плати за час виконання нижчеоплачуваної роботи та можливість подальшого припинення трудових відносин із позивачем з підстав визначених законом, або їх продовження зі зміненими умовами праці, в залежності від волевиявлення сторін.
Таким чином, виходячи із визначеного ст. 11 ЦПК принципу диспозитивності, щодо розгляду цивільних справ лише у межах заявлених позовних вимог, та приймаючи до уваги, що жодна із сторін в ході судового розгляду так і не висловила своєї згоди на припинення існуючих трудових відносин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення районного суду в частині поновлення ОСОБА_2на посаді завідувача офтальмологічного відділення № 2 Львівської обласної
2
клінічної лікарні, та ухвалення у цій частині позовних вимог нового рішення про відмову в позові за його безпідставністю.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги Львівської обласної клінічної лікарні та ОСОБА_2задоволити частково. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2008 в частині поновлення ОСОБА_2на посаді завідувача офтальмологічним відділенням № 2 Львівської обласної клінічної лікарні скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог за їх безпідставністю.
В решті розглянутих вимог рішення районного суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, шляхом подання на нього касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.