Суддя-доповідач Василенко Л.А
Головуючий І інстанції суддя Смольняков О.О.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
30 липня 2009 року Справа № 2а-555/09/0502
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Козловій О.М.,
розглянула апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Амвросіївському районі Донецької області на постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у справі № 2а-555/09 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Амвросіївському районі Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, і
В С Т А Н О В И Л А :
1 квітня 2009 р. ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Амвросіївському районі Донецької області, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 України (далі ІНФОРМАЦІЯ_1) в Амвросіївському районі Донецької області щодо не нарахування належної позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007р.; зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги, починаючи з 09.07.2007р.; визначити, що неправомірною бездіяльність відповідач вчинив матеріальну шкоду в розмірі 1450,5 грн.; зобов'язати компенсувати заподіяну матеріальну шкоду з 01.07.2007р. до теперішнього часу,
Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. позов задоволений частково: зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 в Амвросіївському районі Донецької області здійснити позивачеві з 22.05.2008р. нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% перерахунок та виплатити на користь позивача надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично виплачених сум підвищення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджено довідкою відповідача.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.4), копією тимчасової довідки (а. с.6). Ці обставини не є спірними.
Відповідач оспорює висновок суду першої інстанції про зобов'язання здійснення перерахунку та виплати соціальної допомоги позивачеві на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008р. з урахуванням проведених виплат, оскільки заборгованість з виплати підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком утворилась внаслідок неправомірних дій щодо здійснення зазначених щомісячних виплат у неналежних розмірах.
Водночас суд першої інстанції при розгляді справи допустив процесуальне порушення, оскільки визнавши право позивача на отримання підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року не розглянув позовну вимогу про визнання бездіяльності неправомірною, що відповідно до п.2 ч.1 ст.201 КАС України є підставою для зміни судового рішення. Тому, керуючись приписами ч.1 ст.195 КАС України, колегія суддів виходить за межі апеляційної скарги і вважає, що аналіз норм вищенаведених законів свідчить про неправомірність дій відповідача, оскільки відповідачем нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії позивачеві, як дитині війни з 22.05.2008р. до 31.12.2008р., але в меншому розмірі, ніж 30% мінімальної пенсії за віком, тому постанову суду в цій частині необхідно змінити та визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж 30% мінімальної пенсії за віком.
Також суд першої інстанції не визначив межі задоволених позовних вимог. Позивач, виходячи зі змісту позову, просив задовольнити його позовні вимоги, починаючи з 09.07.2007р. до теперішнього часу, тобто до 01.04.2009р. (дата подачі позову до суду), в подальшому позовні вимоги позивач не змінював і не уточнював. Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги за 2008 рік зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії з урахуванням підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року з урахуванням здійснених виплат, в задоволенні решти позовних вимог відмовив. Тобто суд не визначив межі задоволених позовних вимог, а саме відсутня кінцева дата задоволених вимог.
Позовні вимоги за 2009 рік задоволенню не підлягають, оскільки ст.71 Закону України від 26.12.2008р. № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", до теперішнього часу не визнані не конституційними, тому виплата підвищення до пенсії позивачеві в 2009 році, як дитині війни, в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, №530 є правомірною.
З огляду на викладене, резолютивну частину постанови необхідно доповнити визнанням неправомірними дій відповідача щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірах менших ніж 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. до 31.12.2008р., кінцевою датою задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства позивачеві необхідно частково відшкодувати сплачений ним судовий збір з коштів Державного бюджету України в сумі 0,90 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону до спірних правовідносин і дійшов до правильних висновків про необхідність виплати суми заборгованості по зазначених виплатах, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, але постанова суду підлягає зміні, з доповненням та зміною резолютивної частини, оскільки судом першої інстанції допущені порушення процесуального закону.
Позивачем постанова не оскаржена.
Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст. 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Амвросіївському районі Донецької області задовольнити частково.
Постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Амвросіївському районі Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії змінити.
Після першого абзацу резолютивну частину постанови до повнити абзацем наступного змісту:
«Визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Амвросіївському районі Донецької області щодо нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року у менших розмірах ніж 30% мінімальної пенсії за віком».
Другий абзац резолютивної частини постанови після дати «22 травня 2008 року» доповнити словосполученням «до 31 грудня 2008 року».
Після абзацу четвертого резолютивну частину постанову суду доповнити абзацем наступного змісту:
«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 0,90 грн. (дев'яносто копійок).
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 30 липня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд