Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Кошкош О.О.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2009 року                                                        Справа № 2а-4274/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:   Василенко Л.А.,

суддів:  Ханова Р.Ф.,   Старосуда М.І.,

при секретареві    Кондрашової Н.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача  ОСОБА_2

розглянула апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 в Іллічівському районі м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2р. у справі №2а-4274/08 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 у Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області до Підприємства споживчої кооперації «ІНФОРМАЦІЯ_3», третя особа Маріупольська міська рада  про зобов'язання вчинити певні дії -,

                                                                  В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2р. у задоволенні  позову ІНФОРМАЦІЯ_1 у Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області до Підприємства споживчої кооперації «ІНФОРМАЦІЯ_3», третя особа Маріупольська міська рада  про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

З таким рішенням суду не погодився позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, наголошував, що розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку. Просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача  в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та законним.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі, які знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді.

Підприємство споживчої кооперації «Маріупольська міжрайонна оитово-торгівельна база Донецької облспоживспілки» 17.11.1993 року зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області.

16 березня 2005 року між Маріупольською міською радою (Орендодавець) та Підприємством споживчої кооперації «ІНФОРМАЦІЯ_3» (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки                     №НОМЕР_1 від 18.03.2005 року на 10 років. На підставі пункту десятого цього договору орендна плата за землю (платіж) вноситься орендарем щорічно у грошовій формі. Після 01.01.2008 року орендна плата вноситься в розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки за рік.(а.с.5).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Податковим органом у даній справі фактично оспорюється пункт 10 договору оренди  від 16 березня 2005 року, укладеного  між Маріупольською міською радою і Підприємством споживчої кооперації «ІНФОРМАЦІЯ_3»  щодо  правомірності сплати відповідачем орендної плати за землю у розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки.

Суд першої інстанції проаналізувавши норми  Закону України «Про державну податкову службу України», зокрема пункт 3 статті 10  Закону, вірно зазначив, що державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. При цьому колегія суддів не бере до уваги висновок суду про те,  що у податкового органу   відсутнє право  зобов'язувати платника податків подати декларацію, оскільки зазначений висновок не стосується спору у справі.

Виходячи з функцій податкового органу, визначених Законом України «Про державну податкову службу», суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність вимоги податкового органу  про зобов'язання платника податків звернутися до суб'єкта владних повноважень з приводу укладення додаткової угоди  і, що  законом не визначено право позивача на звернення до суду з такими позовними вимогами.

Судова колегія не приймає доводів апеляційної скарги, оскільки податковий орган застосував невідповідний засіб відновлення порушеного права. Виходячи з контрольних функцій податкового органу, останній має право здійснювати визначення (донарахування) податкових зобов'язань, а не спонукання до вчинення дій суб'єктів господарювання в межах господарських відносин.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків  суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення немає.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 27 липня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч. 1 п. 1, ст. 206, ст. 212  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХ В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 в Іллічівському районі м.Маріуполя  залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2р. у справі №2а-4274/08 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 у Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області до Підприємства споживчої кооперації «ІНФОРМАЦІЯ_3», третя особа Маріупольська міська рада  про зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

    Головуючий:                                       Л.А. Василенко

    Судді:                                         Р.Ф. Ханова

                                            М.І.Старосуд