Справа №22-1097/08 Головуючий у 1 -й інстанції
Категорія:- 20 Головатий В.Я.
Доповідач в апел. інстанції Кіт І.Н.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суу Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н.
суддів: Павлишина О.Ф., Штефаніци Ю.Г.
при секретарі: Безп»ятко О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області на ухвалу судді Сихівського районного суду м. Львова від 27 лютого 2008 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,
пояснення сторін на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова від 27 лютого 2008 р. відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Закритого акціонерного товариства « Львівська фабрика по переробці вторинної сировини» про визнання недійсним укладеного між сторонами договору № 145 від 31.01.1996р. купівлі-продажу орендованого державного майна, з підстав непідвідомчості даного спору судам загальної юрисдикції.
Ухвалу суду оскаржило Регіональне відділення Фонду державногого майна України по Львівській області , посилаючись на те, що така прийнята з порушенням встановлених п.1 ч.1 ст. 12 ГПК України правил підвідомчості справ господарським судам, оскільки даний спір витікає із питань пов»язаних із приватизацією державного житлового фонду, яким є власне гуртожиток по вул. Ґрунтовій, 5 у м. Львові, безпідставно включений до переліку придбаного відповідачем нерухомого майна.
Поза увагою та належною оцінкою з боку районного суду залишилась
Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.07р. у справі № 1/311-26/131, якою власне і припинено провадження у справі про визнання недійсни договору купівлі-продажу в частині визнання права державної власності на будівлю гуртожитку, оскільки у цій частині вимог спір стосується приватизації державного житлового фонду, а відтак не може вирішуватися господарським судом. Просить оскаржувану ухвалу скасувати й направити справу до районного суду для її розгляду по суті.
Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред"явлених позовних вимог законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія судів приходить до
2
висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали районного суду виходячи із наступного.
У ст. 1 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду «, у якій власне розкрито поняття приватизації державного житлового фонду, зазначено, що така полягає у відчуженні квартирі будинків), де мешкають два і більше наймачів , та належних до них господарських споруд і приміщень( підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Згідно із ст. 3 згаданого Закону приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир( будинків )та продажу їм надлишків загальної площі квартирі будинків). Таким чином, обов»язковим учасником правочинів та відповідно і спорів про приватизацію державного житлового фонду є квартиронаймач - громадянин України.
Як безспірно вбачається із матеріалів справи, оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу орендованого державного майна (а.с. 40-44) укладено виключно між юридичними особами, й учасником такого не є жодний із громадян, що мешкає у гуртожитку по вул. Грунтовій, 5 у м. Львові. Зазначений договір не містить жодних положень про передачу житла у власність квартиронаймачів-громадян України та по своїй суті є господарським договором , а тому такий згідно із п.1 ч.1 ст. 12 ГПК України в редакції Закону України від 15 грудня 2006р. №483-V, повинен вирішуватися власне господарськими судами.
В цьому зв"язку прийнята з дотриманням встановленого законом порядку ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються змістом зазначених статей Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду « та оспорюваного договору купівлі-продажу державного майна, так і суб»єктним складом учасників даного спору, якими є виключно юридичні особи.
Разом з тим мотивувальна частина ухвали підлягає уточненню, оскільки при відмові у відкритті провадження у справі суду першої інстанції належало посилатись на п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 122, 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області відхилити. Ухвалу судді Сихівського районного суду м. Львова від 27 лютого 2008р. залишити без змін, уточнивши мотивувальну її частину посиланням на п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, як на правову підставу відмови у відкритті провадження у даній справі..
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців, шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.