Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий у І інстанції - суддя Карпушова О.В.                                                                                                            

 

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

П О С Т А Н О В А

 Іменем України

23 липня 2009 року                                                                              Справа № 2а-85/09/0517

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді: Василенко Л.А.,

суддів:  Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві   Кондрашовій Н.М.,

розглянула апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1. на постанову Калінінського районного суду м.Донецька від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у справі № 2а-85/09 за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 Калінінської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, і -

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

2 лютого 2009 року ОСОБА_2. звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 Калінінської районної у м.Донецьку ради, в якому просила визнати бездіяльність відповідача у відмові здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років незаконною, зобов'язати відповідача призначити та виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов'язати відповідача провести перерахунок виплаченої у 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та виплатити на її користь 4269,78 грн. недоплаченої допомоги.

Постановою Калінінського районного суду м.Донецька від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позов ОСОБА_2. задоволений частково: визнані неправомірними дії відповідача щодо недоплати ОСОБА_2. щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р.; стягнуто з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача суму щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2166,12 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням в частині зобов'язання виплатити допомогу з моменту прийняття рішення Конституційним Судом України, а не з дати її призначення, представник позивача подав апеляційну скаргу, просить постанову суду змінити у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та задовольнити її позов в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули - про час, дату та місце апеляційного перегляду справи повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3р. народження, що підтверджено свідоцтвом про народження. З ІНФОРМАЦІЯ_4р. позивачка, як непрацююча особа, отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення  нею трирічного віку, передбачену діючим законодавством України, яка згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання  призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»  від 11.01.2007р. № 13 та Постанови Кабінету Міністрів  України «Питання виплати застрахованим особам  допомоги по народженню дитини та по догляду  за дитиною до досягнення нею трирічного віку» № 32 від 16.01.2007р.. яка сплачується відповідачем. Позивач у 2008 році отримала у січні та лютому  по 94,23 грн. щомісяця, у березні-червні по 99,72 грн. щомісяця. У липні 101,16 грн., серпні -103,41 грн., вересні та жовтні  по 104,85 грн. щомісяця, листопаді - 107,73 грн., грудні - 110,88 грн.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а  постанова суду першої інстанції  зміні з урахуванням приписів другого речення ст. 195 КАС України, з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи не є спірними.

В апеляційній скарзі представником позивача оскаржена відмова у задоволенні позовних вимог у період з 01.01.2007р. до 09.07.2007р.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.

Відповідач в виплачував позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначання і виплати допомоги сім'ям з дітьми» від 11 січня 2007 року № 13.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).

Згідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті  92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року  № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Колегія суддів не приймає доводи позивача про те, що визнання неконституційним нормативно-правого акту свідчить про те, що такий закон не повинний застосовуватися з моменту його прийняття, не з моменту винесення Конституційним Судом відповідного рішення, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

              Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

              За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

                Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

При перевірці правильності розрахунку суми недоотриманої позивачем суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції допустив арифметичні помилки при визначенні розміру недоплаченої позивачеві допомоги за період з 09.07.2007р. до 31.07.2007р., оскільки зробив розрахунок за повний місяць липня 2007 року, а не за 23 дні, тому постанова суду в цієї частині підлягає зміні з уточнення суми, яка підлягає стягненню:

Фактично виплачена сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за липень 2007 року	Сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 23 дні /з 09.07.2007 р. до 31.07.2007 р./	Розрахунок
101,16  грн.	75,21 грн.	101,16 грн./31 день х23 дня = 75,21 грн.
Прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років станом з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р., встановлений ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік»	Сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 23 дні /з 09.07.2007 р. до 31.07.2007 р./, яку відповідач повинен був здійснити.		Розрахунок
463,0 грн.	343,62 грн.		463 грн. / 31 день х23 дні = 343,62 грн.
	Сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку позивач повинен був здійснювати  відповідно до статті 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», виходячи з прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.		Фактично виплачена  позивачу сума  допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період  з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року
9 липня 2007 року - 31 липня 2007 року	343,62 грн.		75,21 грн.
серпень 2007 року	463,0 грн.		103,41 грн.
вересень 2007 року	463,0 грн.		104,85 грн.
жовтень 2007 року	470,0 грн.		104,85 грн.
листопад  2007 року	470,0 грн.		107,73 грн.
грудень 2007 року	470,0 грн.		110,88 грн.
Загальна сума	2679,62 грн.		606,93 грн.

Таким чином, розмір не донарахованої та несплаченої позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 2072,69 грн. (2679,62 грн. - 606,93 грн.), яка і підлягає стягненню з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону до спірних правовідносин і дійшов до правильних висновків про необхідність виплати суми заборгованості по зазначених виплатах, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, але постанова суду підлягає зміні, оскільки судом першої інстанції допущено арифметичну помилку при розрахунку заборгованості по виплатах,

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.2, ст. 201 ч.1 п.1, ст. 205 ч.2, ст. 207,     ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

П О С Т А Н О В И Л А :

 

Апеляційну скаргу представника позивача  ОСОБА_1. задовольнити частково.

Постанову Калінінського районного суду м.Донецька від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 Калінінської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними, х Зобов'язання вчинити певні дії змінити.

В третьому абзаці резолютивної частини постанови суму «2166грн.12коп.» змінити на «2072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 69 коп.».

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова  суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 23 липня 2009 р. та  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

 

 

 

Головуючий:                                                                                       Л.А. Василенко

 

    Судді:                                                                                                   Р.Ф. Ханова

 

                                                                                                                          М.І. Старосуд