Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Яковенко М.М.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
4 серпня 2009 року Справа № НОМЕР_1/0507
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.В.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області на постанову Володарського районного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у справі № НОМЕР_1 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, і
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Володарського районного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з ІНФОРМАЦІЯ_2р. до ІНФОРМАЦІЯ_3р. у сумі 715,23 грн., визнавши за позивачем таке право за вказаний період; зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з ІНФОРМАЦІЯ_2р. до ІНФОРМАЦІЯ_3р. у сумі 715,23 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджено його паспортом та відміткою у пенсійному посвідченні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.6), копією пенсійного посвідчення (а. с. 8).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966- XIV, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитина війни, у період з ІНФОРМАЦІЯ_2р. до ІНФОРМАЦІЯ_3р., але отримав вищезазначене підвищення у розмірі, меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з ІНФОРМАЦІЯ_2р. до ІНФОРМАЦІЯ_3р. у сумі 715,23 грн. та зобов'язав відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з ІНФОРМАЦІЯ_2р. до ІНФОРМАЦІЯ_3р. у сумі 715,23 грн., оскільки у зв'язку з нарахуванням відповідачем позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі, меншому ніж встановлено ст. 6 вищезазначеного закону, привело до порушення права позивача на отримання підвищення до пенсії у належному розмірі.
Доводи апеляційної скарги щодо не з'ясування судом першої інстанції того факту чи є зазначене управління Пенсійного фонду України належним відповідачем у справі колегія суддів вважає неспроможними, оскільки позивач перебуває на обліку у відповідача. А обов'язок призначення, виплати, перерахування пенсій та підвищень, надбавок тощо до пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, покладений на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду.
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Володарського районного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі 4 серпня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд