Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Зайченко О.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
13 серпня 2009 року Справа № 2а-88/09/0521
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калінінського районного суду м.Горлівка Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі № 2а-88/09 за позовом ОСОБА_1 до Калінінського ІНФОРМАЦІЯ_2 Горлівської міської ради, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення суми,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Калінінського районного суду м.Горлівка Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Калінінського ІНФОРМАЦІЯ_2 Горлівської міської ради, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення суми задоволені частково: визнана неправомірною відмова відповідача у здійсненні донарахування розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2007 року; стягнуто з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2007 року в сумі 354,35 грн.
Не погодившись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог з січня 2007 року до листопада 2007 року включно, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати через порушення норм процесуального права та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її вимоги в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність її представника.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2., який народився ІНФОРМАЦІЯ_3р. та отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Позивач, ОСОБА_1. має неповнолітню дитину - ОСОБА_2., яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3р., що підтверджується свідоцтвом про народження виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області (а. с. 9).
Відповідно до довідки Калінінського ІНФОРМАЦІЯ_2 Горлівської міської ради (а.с. 11) позивач знаходиться на обліку у відповідача, як особа, що отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10.11.2005 року та отримала таку допомогу в 2007 році: у грудні -115,65 грн.
В запереченнях, які надані суду першої інстанції, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог за приписами ч.1 ст.100 КАС України. В судовому засіданні першої інстанції представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду.
Питання про наслідки пропущення строку розглядається на етапі судового розгляду першочергово, та якщо позивач заперечує проти заявленої відповідачем заяви, тоді цей факт підлягає доказуванню.
Позивачем не надано доказів поважності причин пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову у відповідності до ст. 100 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідач в даному випадку на цьому наполягає. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові.
За приписами ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що нею заявлено позов в межах річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивач особисто і спростовує цей довід стверджуванням в апеляційній скарзі про те, що порушення її права по виплатах за 2007 рік припинилося в січні 2008 р. З позовом до суду позивач звернулася в грудні 2008р., тобто через 11 місяців після останньої виплати за 2007р., про розмір допомоги щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивач знала при її отриманні. Тобто суд першої інстанції обґрунтовано і законно застосував ч.1 ст.100 КАС України при відмові в задоволенні позову.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України не є закритою інформацією, тому позивачка мала реальну можливість дізнатися про наявність порушеного її права з дня оприлюднення вказаного Рішення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення не має.
Апеляційний перегляд здійснено в межах заявленої апеляційної скарги, відповідачем судове рішення не оскаржене.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в межах спірних правовідносин дав правильну оцінку нормам законів, вірно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду м.Горлівка Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Калінінського ІНФОРМАЦІЯ_2 Горлівської міської ради, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення суми залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 13 серпня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд