Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Гончаров О.М.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 серпня 2009 року Справа № НОМЕР_1/1231
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Василенко Л.А.,
суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
розглянула апеляційну скаргу розглянула апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 України в м.Стаханові Луганської області та ОСОБА_1 на постанову Стаханівського міського суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі № НОМЕР_1 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 України в м.Стаханові Луганської області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення суми, і
В С Т А Н О В И Л А :
06.04.2009р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 України в м.Стаханові Луганської області, в якому просила визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та стягнути з відповідача на її користь підвищення до пенсії за вищезазначений період в загальній сумі 1423,08 грн.
Постановою Стаханівського міського суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. позов задоволений частково: зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, на користь позивача за період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. в сумі 715,23 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Позивач не погодилася з судовим рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити їх позов в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджено пенсійним посвідченням.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги задовольнити частково, а постанову суду першої змінити з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.5), копією пенсійного посвідчення (а.с. 7). Позивач звернувся 30.03.2009р. до відповідача с заявою про виплату йому підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006р. (а.с.8); листом № 350/С-2 від 12.04.2009р. позивачеві відмовлено у такому перерахунку, оскільки виплати у 2006-2007 року не були передбачені Законами України про Державний бюджет на 2006 та 2007 роки, а у 2008 році їй виплачується підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, яке передбачено Законом України про Державний бюджет України на 2008 рік (а. с. 8).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966- XIV, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитина війни, у період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р., але отримав вищезазначене підвищення у розмірі, меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та зобов'язав відповідача здійснити нарахування і виплату позивачеві суми заборгованості по виплатах підвищення до пенсії за період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. у сумі 715,23 грн.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги відповідача щодо необхідності відмови у позові у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до суду, оскільки суд першої інстанції застосував ч. 1 ст. 100 КАС України та відмовив у задоволенні частини позовних вимог, які заявлені з порушенням річного строку звернення до суду, а заявлені в межах річного строку звернення до адміністративного суду розглянув за суттю.
Також судова колегія не приймає до уваги доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при відмові у задоволенні позовних вимог за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. на п.1 ст.100КАС України з огляду на неможливість застосування до спірних правовідносин річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки ці доводи неспроможні. Дія п.3 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України не розповсюджується на спірні правовідносини - виплата підвищення до пенсії, як дитині війни. Зазначена виплата не може бути визначена як вимога про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, як це визначено в п.3 ч.1 зазначеної статті.
Водночас, суд першої інстанції вирішив не всі позовні вимоги, а саме, позивач просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії.
Колегія суддів, керуючись п.2.ч.1 ст.201 КАС України та на підставі викладеного, приходить до висновку, що при розгляді справи доведено, що відповідач допустив протиправну бездіяльність в період 22.05.2008р. до 31.12.2008р. щодо виплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, тому резолютивна частина постанови підлягає доповненню з зазначенням про задоволення вказаних позовних вимог.
Відповідно до приписів ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства на користь позивача з коштів Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню судовий збір в сумі 1,7 грн.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини за суттю вирішені правильно і доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, але внаслідок порушення норм процесуального права - вирішення не всіх позовних вимог, які не призвели до неправильного вирішення справи, постанова підлягає зміні.
Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1 ст.198, п.1, п.2 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_2 України в м.Стаханові Луганської області та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Стаханівського міського суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 України в м.Стаханові Луганської області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення суми змінити.
«Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 України в м.Стаханові Луганської області щодо виплати ОСОБА_1 в період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. підвищення до пенсії, як дитині війні, в меншому розмірі ніж 30 % мінімальної пенсії за віком.
Четвертий абзац резолютивної частини постанови доповнити реченням наступного змісту:
«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1,7 грн.».
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 13 серпня 2009 року і набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф.Ханова
М.І.Старосуд