Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Алексєєнко І.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
11 серпня 2009 року Справа № 2а-671/09/0510
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Стєблєві О.Л.,
за участю позивача ОСОБА_1.,
розглянула апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області на постанову Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у справі № 2а-671/09 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, і
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_2р. позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов'язано відповідача здійснити нарахування позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного розгляду відповідач сповіщений належним чином, у апеляційній скарзі просив розглянути апеляцію у відсутність представника управління.
Позивач в судовому засіданні вважала доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просила судове рішення першої інстанції залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджено пенсійним посвідченням та перебуває на пенсійному обліку у відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.4), копією пенсійного посвідчення (а.с.3).
Спірним у справі є право позивача на отримання підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Колегія суддів також не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування річного строку звернення до суду, оскільки суд першої інстанції визнав поважною причину пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про правомірність здійснення ним виплат позивачеві у 2008 році, оскільки позивачем вимоги за 2008 рік не висувалися, тобто питання правомірності нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни у 2008 році не було предметом судового розгляду..
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та з врахуванням другого речення ч. 1 ст. 11 КАС України вийшов за межі позовних вимог та визнав неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов'язав відповідача здійснити нарахування позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р, оскільки внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача позивач не отримав у вищезазначений період підвищення до пенсії у встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі.
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 11 серпня 2009р. та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд