Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Тімінський В.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
28 липня 2009 року Справа № НОМЕР_1/1228
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Стєблєва О.Л.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області на постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі № НОМЕР_1 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, і
В С Т А Н О В И Л А :
19 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області, в якому просив визнати дії (рішення) відповідача щодо відмови підвищення до пенсії щомісячно, як дитині війни, у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2006р. до 31.12.2008р. та виплатити недоплачену надбавку до пенсії в сумі 3902,9 грн.
Постановою Слов'яносербського районного суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. позов задоволений частково: визнана неправомірною відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р.; зобов'язано відповідача здійснити виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. в сумі 709,83 грн. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. в сумі 721,86 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином. Від сторін надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги за їх відсутністю.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, позивач звертався до відповідача с заявою про перерахунок доплати до отримуваної їм пенсії за віком, як дитині війни, 17.02.2009р. позивачеві відмовлено в перерахунку та виплаті доплати до пенсії, оскільки положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених за цим Законом, а в 2008 році позивачеві виплачується підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду скасувати з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.4), копією пенсійного посвідчення (а.с.6).
17.02.2009р. позивачеві відмовлено у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки в 2007 році це питання на законодавчому рівні не було врегульоване, а у 2008 році позивач отримує підвищення до пенсії у розмірі за травень-червень 2008 року - в сумі 48,10 грн. щомісяця, липень-вересень 2008 року - 48,2 грн. щомісяця, жовтень-грудень 2008 року - в сумі 499,8 грн. щомісяця (а. с. 6).
Колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягає в необґрунтованому незастосуванні судом приписів ч.1 ст.100 КАС України щодо відмови у позові у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки на цьому наполягав відповідач.
Приписами частини 2 статті 99 КАС України передбачено застосування річного строку звернення до суду з адміністративним позовом у випадку, якщо законом не встановлено інше.
Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Питання про наслідки пропущення строку розглядається на етапі судового розгляду першочергово, зазвичай не переходячи до розгляду справи по суті. Якщо відповідач зробив відповідну заяву, а позивач заперечує факт пропущення строку, тоді цей факт підлягає доказуванню. Позивач може заперечувати проти такої заяви відповідача, обґрунтовуючи пропущення строку поважними причинами.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які привели до невірного вирішення справи по сутті, оскільки не розглянуте питання про відмову в задоволенні позову, на якому наполягав відповідач в запереченнях на позов (а. с. 10).
Колегія суддів, розглядаючи питання про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до суду з адміністративним позовом, передбаченого ст. 99 КАС України, на якому наполягав відповідач та враховуючи, що позивачем не надано доказів поважності пропущення строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог до 19.02.2008 р. у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до адміністративного суду(позивач звернувся до суду 19.02.2009р., про що свідчить вхідний штамп суду (а. с. 2).
Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. підлягає скасуванню, позовні вимоги за період з 01.01.2008р. до 19.02.2008р. задоволенню не підлягають у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення до пенсії як дитина війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 р. до 31.12.2008р., доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, висновок суду першої інстанції щодо задоволення вимог за вказаний період є правильними.
Розмір невиплаченої відповідачем суми підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року складає 715,16 грн., виходячи з наступного розрахунку:
• з 22.05.2008р. до 31.05.2008р.: 30,96 грн. (481,0 грн. / 31 день = 15,52 грн. (встановлена мінімальна пенсія за віком за один день травня) Х 10 днів = 155,2 грн. (встановлений розмір мінімальної пенсії за віком за 10 днів травня) х 30% = 46,56 грн. (розмір надбавки до пенсії як дитині війни на яку має право позивач) - 15,6 грн. ([48,1 грн. (розмір надбавки до пенсії, як дитині війни, яку позивач отримав за травень 2008р.) : 31 день = 1,56 грн. Х 10 днів] - сума фактично отриманої позивачем надбавки до пенсії, як дитині війни);
• за червень 2008 р.: 96,2 грн. (481,0 грн. Х 30 % - 48,10 грн.);
• за липень 2008 р.: 96,4 грн. (482,0 грн. Х 30 % - 48,20 грн.);
• за серпень 2008 р.: 96,4 грн. (482,0 грн. Х 30 % - 48,20 грн.);
• за вересень 2008 р.: 96,4 грн. (482,0 грн. Х 30 % - 48,20 грн.);
• за жовтень 2008р.: 99,6 (498,0 грн. х 30% - 49,8 грн.);
• за листопад 2008р.: 99,6 (498,0 грн. х 30% - 49,8 грн.);
• за грудень 2008р.: 99,6 (498,0 грн. х 30% - 49,8 грн.).
С удова колегія, враховуючи приписи ч. 1 ст. 18, ч. 4 ст. 105 КАС України, вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії за період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. з визначенням заборгованості, але допустив помилки у розрахунку.
Колегія суддів відповідно до приписів ч.1 ст. 94 КАС України присуджує з Державного бюджету на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 0,56 грн., оскільки позов задоволений частково.
Таким чином, судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права, які привели до частково неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202 ч. 1 п. 4, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області задовольнити частково.
Постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. до 31.12.2008р.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. в сумі 715,16 грн. (сімсот п'ятнадцять грн.. 16 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 0,34 грн. (34 коп.).
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена 28 липня 2009 року в повному обсязі і набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Л.А. Василенко
Суддя Р.Ф. Ханова
Суддя М.І. Старосуд