Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Морозова І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
6 серпня 2009 року Справа № НОМЕР_1/0505
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.В.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Великоновоселківському районі Донецької області на постанову Великоновоселківського районного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі № НОМЕР_1 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Великоновоселківському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, і
В С Т А Н О В И Л А :
13 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Великоновоселківському районі Донецької області, в якому просила визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування належної їй щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007р. неправомірною; зобов'язати відповідача нарахувати йому щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р.
Постановою Великоновоселківського районного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. позов ОСОБА_1. задоволений частково: зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. у сумі 715,23 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджено пенсійним посвідченням.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої змінити з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.9), визнано відповідачем у листі № НОМЕР_2 від 07.04.2009р. (а.с.5-7), запереченнях на адміністративний позов(а. с. 15-17), апеляційній скарзі (а. с.23-25).
07.04.2009р. позивачеві відмовлено у нарахуванні їй щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком (а. с. 5-7), оскільки виплата такого підвищення не була врегульована у 2007 р., а у 2008 р. йому виплачується надбавка, як дитині війни у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. (за період з 22.05.2008р.) та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (за період з 01.01.2008р. до 22.05.2008р.).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-XIV, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитина війни, у період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р., але отримав вищезазначене підвищення у розмірі, меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та з огляду на приписи ч. 3 ст. 18, ч. 4 ст. 105 КАС України прийшов до вірного висновку про зобов'язання здійснити нарахування і виплату позивачеві суми заборгованості по виплатах підвищення до пенсії.
Суд першої інстанції у мотивувальній частині постанови фактично обґрунтував неправомірну бездіяльність відповідача щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії позивачеві у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, але не зазначив про вирішення цієї вимоги в резолютивній частині постанови. Колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено неправомірну бездіяльність відповідача, внаслідок якої утворилася заборгованість по виплатах, тому резолютивна частина постанови суду підлягає доповненню. Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 201 КАС України.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо необхідності відмови у позові у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до суду, оскільки суд першої інстанції застосував ч. 1 ст. 100 КАС України та відмовив у задоволенні частини позовних вимог, які заявлені з порушенням річного строку звернення до суду, а заявлені в межах річного строку звернення до адміністративного суду розглянув за суттю.
Позивачем постанова суду не оскаржена.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства позивачеві необхідно частково відшкодувати сплачений ним судовий збір з коштів Державного бюджету України в сумі 0,93 грн.
Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1 ст.198, п.1, п. 2 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст. 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Великоновоселківському районі Донецької області задовольнити частково.
Постанову Великоновоселківського районного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Великоновоселківському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії змінити.
Перший абзац резолютивної часини постанови доповненими реченням наступного змісту:
«Визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р.».
Третій абзац резолютивної частини постанови доповнити реченням наступного змісту: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 0,93 (дев'яносто три) коп.».
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 6 серпня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд