ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 серпня 2009 року справа № 2а-3488/09/2370
10 год. 50 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
при секретарі судового засідання - Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача -ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до міської громадської організації ІНФОРМАЦІЯ_1про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця інвалідами,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій просить стягнути з міської громадської організації ІНФОРМАЦІЯ_17 723 грн. 33 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2008 році та 222 грн. 48 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Ухвалою суду від 30 червня 2009 року судовий розгляд адміністративної справи призначено на 9 липня 2009 року о 10 годині 30 хвилин. 9 липня 2009 року судовий розгляд відкладено на 28 липня 2009 року, 10 годину 00 хвилин. 28 липня 2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 10 години 30 хвилин 5 серпня 2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю, просив суд задовольнити його в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 7 945 грн. 81 коп., з мотивів порушення відповідачем вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зазначивши при цьому, що підприємства, установи і організації, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів відповідно до 4% нормативу робочих місць.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у запереченні проти адміністративного позову, посилаючись на відсутність прибутку у відповідача, оскільки міська громадська організація ІНФОРМАЦІЯ_1є неприбутковою організацією, а джерелами фінансування є виключно членські та вступні внески, пожертвування громадян, підприємств, організацій та надходження від благодійності, тому відсутні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце інвалідом та пені за несвоєчасну сплату санкції.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідач зареєстрований як юридична особа ІНФОРМАЦІЯ_2 року заНОМЕР_1, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ.
У 2008 році у відповідача повинен був працювати 1 інвалід, проте позивачем встановлено, що в порушення вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 1 робоче місце інвалідом зайняте не було.
Вартість одного робочого місця за звітній період на підприємстві становить 7 723 грн. 33 коп. Так, загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів становить 7 723 грн. 33 коп. У встановлений законодавством термін, до 15 квітня 2009 року, визначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконаний норматив у 2008 році відповідач Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів не сплатив.
Судом встановлено, що відповідно до довідки державної податкової інспекції у м. Черкаси від 23.07.2009 року НОМЕР_2 міська громадська організація ІНФОРМАЦІЯ_1включена до реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою неприбутковості «0006». Відповідно до статуту організації майно та кошти клубу створюються за рахунок: членських внесків членів клубу; майна, придбаного для виконання статутних цілей за рахунок вступних та членських внесків членів клубу; благодійних внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також майна, придбаного за рахунок власних коштів або інших підставах, не заборонених законом; доходів отриманих від усіх видів діяльності, заснованих клубом підприємств; кредитів банків та інших кредиторів; державних коштів, наданих для виконання статутної діяльності клубу у рамках державних програм і заходів.
Також представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що специфіка діяльності громадської організації не передбачає праці інвалідів.
Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 № 875-XII (надалі за текстом - «Закон України N 875-XII») .
Частиною другою статті 18 Закону України № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 19 Закону України № 875-XII встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
При цьому, згідно зі статті 20 Закону України № 875-XII, підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума, яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до п. 5 вищезгаданого Положення підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства, зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.
З огляду на наведені приписи чинного законодавства про порядок атестації та створення робочих місць інвалідів на підприємстві працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену у встановленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Судом встановлено, що відповідач на протязі 2008 року жодного разу не здійснив передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходи щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів.
Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач зобов'язаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
Як вбачається з поданого відповідачем звіту, протягом 2008 року останній використовував працю 30 найманих працівників.
Відповідач кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у звіті не зазначив.
24 березня 2009 року перевіркою виконання відповідачем нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ним суми адміністративно-господарських санкцій встановлено, що норматив працевлаштування інвалідів в 2008 році відповідачем не виконано, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів становить 0, при нормативі 1 особа, про що складено акт від 24.03.2009р.
Суд враховує, що відповідно до законодавства України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.
Приймаючи до уваги, що відповідач на протязі 2008 року жодного разу не вчинив такі дії, не подав до місцевого центру занятості звіт форми 3-ПН про вакансії для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними даними та не створив робочі місця для працевлаштування працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена група інвалідності, згідно частини першої статті 20 Закону України № 875-XII, відповідач зобов'язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві 2008 рік.
Пунктом другим Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною другою статті 20 Закону України № 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно даним зазначеного вище звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньорічна заробітна плата штатного працівника в 2008 році у відповідача складала 7 723 грн. 33 коп.
Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону № 875-XII відповідач зобов'язаний був до 15 квітня 2009 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в сумі 7 723 грн. 33 коп.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2009 р. до 26 червня 2009 р. складає 222 грн. 48 коп., та розраховується, з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 120,00%.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-XII , є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
З огляду на викладене, суд констатує, що відповідач, ігноруючи вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо створення робочих місць для забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами, перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.
Разом з тим Закон не ставить в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а лише визначає порядок сплати штрафних санкцій. Тому доводи відповідача щодо відсутності прибутку суд визнає безпідставними.
Посилання відповідача на ознаку його неприбутковості та специфіку діяльності громадської організації не спростовує позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно з Порядком визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій) затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2000р. № 355, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.07.2000р. за № 451/4072 та Положення про реєстр неприбуткових організацій та установ, затвердженого наказом ДПА України від 11.07.1997 року № 232, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.08.1997р. № 291/2095, у випадку коли зареєстровані неприбуткові установи та організації будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій та установ, то кошти вважаються доходом і оподатковуються на загальних підставах.
Відповідно до абзацу першого підпункту 2.2 пункту 2 розділу ІІ Порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій) затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2000р. № 355, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.07.2000р. за № 451/4072 ознаку неприбутковості (0006) мають громадські організації створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, громадські організації інвалідів та їх місцеві осередки, створені згідно з Законом України «Про об'єднання громадян».
Статтею 7.11.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звільняються від оподаткування доходи неприбуткових організацій. При цьому відповідач не назвав норму закону, яка б пов'язувала наявність ознаки неприбутковості підприємства та звільнення від обов'язку створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів. Тому посилання відповідача на дані обставини в запереченні до адміністративного суду є помилковими.
Таким чином, судом встановлено, що міська громадська організаціяІНФОРМАЦІЯ_1, як платник не звільнена від сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця інвалідами, оскільки відповідно до частини 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» від сплати штрафних санкцій звільнено установи та організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
З урахуванням наведеного та керуючись Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 № 875-XII, Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-ХІІ, Положенням про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314, Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. ст. 9, 69-71, ч.3, ч.4 ст. 94, ст.ст. 158-159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з міської громадської організаціїІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005) на користь Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, 18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, (код ЄДРПОУ 21368023, р/р 31217230700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018) 7 723 грн. 33 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2008 році та 222 грн. 48 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, усього 7 945 (сім тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 81 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.О. Кульчицький