Справа № 4-13/2008                                                                                                            

ПОСТАНОВА

13 жовтня 2008 року                           місто Хмельницький

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону під головуван­ням судді підполковника юстиції МАТОХНЮКА Д.Б., при секретарі БАЛАЦЬ С.Г.,

за участю: військового прокурора Хмельницького гарнізону полковника юсти­ції ШКОДЯКА І.А., особи яка подала скаргу - захисника - адвоката ОСОБА_2, особи інтересів якої стосується порушена кримінальна справа -ОСОБА_1, розглянув, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, скаргу ОСОБА_2 на постанову ТВО військового прокурора Хмельниць­кого гарнізону від 9 вересня 2008 року про порушення кримінальної справи ві­дносно підполковника медичної служби військової частини А 2339 ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 407 ч.2 КК України,

встановив:

9 вересня 2008 року ТВО військового прокурора Хмельницького гарнізону підполковник юстиції ОБАБКОВ О.Л., виніс постанову про пору­шення кримінальної справи відносно підполковника медичної служби ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 407 ч.2 КК України.

Не погодившись з рішенням підполковника юстиції ОБАБКОВА захисник - адвокат ОСОБА_2, звернулася зі скаргою до суду в інтересах ОСОБА_1 якої стосується порушена кримінальна справа, в якій просить скасувати зазначену постанову, оскільки вважає, що в діях її підзахисної відсу­тній склад злочину, передбачений ст.407 ч.2 КК України.

В обґрунтування своїх вимог заявниця послалася на те, що у війсь­ковій частині А2339 відсутній наказ командира яким було визначено порядок проходження служби підполковником медичної служби ОСОБА_1, а також не встановлено, що діями ОСОБА_1 було заподіяно істотну шкоду фізичній або юридичній особі, суспільству або державі, тому, на її думку вони не станов­лять суспільної небезпеки і відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України не можуть бу­ти злочином.

Захисник-адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні підтримала вимоги викладені в своїй скарзі та заявила про те, що при порушенні криміна­льної справи ТВО військового прокурора Хмельницького гарнізону не були виконані вимоги ст. 94 КПК України, а саме не здобуто достатніх даних які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину.

Військовий прокурор Хмельницького гарнізону, в судовому засі­данні пояснив, що приводом та підставами для порушення кримінальної спра­ви відносно ОСОБА_1 стали - особисто написана останньою явка з повинною

2

та пояснення осіб, які підтвердили факт відсутності без поважних причин ОСОБА_1 на службі, при цьому висловив думку про залишення скарги захисника -адвоката ОСОБА_2 без задоволення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що вона власноруч напи­сала правоохоронним органам явку з повинною, однак при цьому вона перебу­вала під психологічним тиском на неї з боку працівника прокуратури, котрий говорив їй, що необхідно писати.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали на підставі яких бу­ло порушено справу, суд приходить до висновку залишити скаргу без задово­лення з слідуючих підстав.

Як видно із явки з повинною від 8 вересня 2008 року, яку зареєст­ровано у військовій прокуратурі Хмельницького гарнізону 9 вересня 2008 року під вхідним № 1445, ОСОБА_1 вказала про те, що була відсутня у військовій частині без поважних причин з 17 червня по 10 липня 2008 року та з 2 серпня по 3 вересня того ж року.

Зазначені в явці з повинною обставини ОСОБА_1 підтвердила і в своїх поясненнях від 9 вересня 2008 року.

З пояснень полковника медичної служби ОСОБА_4 та під­полковника медичної служби ОСОБА_3 вбачається підтвердження факту від­сутності на службі без поважних причин підполковника медичної служби ОСОБА_1.

При таких даних, а також приймаючи до уваги те, що ТВО війсь­кового прокурора Хмельницького гарнізону при винесенні постанови про по­рушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 407 ч.2 КК України, були виконані вимоги ст.ст. 94- 98 КПК України, при наявності достатніх приводу та підстав - явки з повинною ОСОБА_1 та поясненнях ОСОБА_4 та ОСОБА_3, суд вважає її закон­ною та обгрунтованою.

Що стосується тверджень захисника-адвоката, про те, що постано­ва про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 підлягає скасуван­ню, а провадження по справі закриттю, оскільки вбачається малозначність в діяннях ОСОБА_1, яка не становить суспільної небезпеки, то суд при розгляді даної скарги не вправі досліджувати докази по справі, давати їм оцінку чи в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності вини особи стосовно якої порушено кримінальну справу. Ці питання повинен вирішувати суд вже при розгляді даної кримінальної справи по суті.

Що ж стосується тверджень ОСОБА_1 про те, що при написанні явки з повинною вона знаходилась під психологічним тиском працівників про­куратури, то в судовому засіданні вони свого підтвердження не знайшли, оскі­льки з моменту написання нею означеного документу до теперішнього часу

3

вона не оскаржувала дії працівників прокуратури з цього приводу і не зверта­лась у будь який спосіб за захистом порушених прав.

На підставі наведеного та керуючись ст.236-8 КПК України, постановив:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову ТВО військового прокурора Хмельницького гарнізону від 9 вересня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно підполковника медичної служби вій­ськової частини А 2339 ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 407 ч.2 КК України - залишити без задоволення.

На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, особою ін­тересів якої вона стосується, може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її винесення до військового апеляційного суду Центрального регіону Укра­їни через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону.