ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2009 року                                                                                    Справа № 2а-3385/09/2370

09год. 00 хв.                                                                                                                                м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді-Кульчицького С.О.,

при секретарі-Руденко Ю.В.,

за участю:

прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_1 (посв. НОМЕР_1 від 07.02.2006р.),

позивач-не з'явився,

відповідач- не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Лисянського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

     Прокурор Лисянського району Черкаської області звернувся  до суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1 902,36 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як платником страхових внесків, вимог ст.ст.18,20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), згідно якого відповідач зобов'язаний  в установлені строки та  в  повному  обсязі сплачувати страхові внески.

     Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав суду клопотання про розгляд справи без його участі та надав докази часткової сплати відповідачем боргу, в зв'язку з чим зменшив позовні вимоги на 600 грн. та просив задовольнити позов в сумі 1 302,36 грн.

     Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст. 107 КАС України копія ухвали про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за зазначеною в матеріалах справи адресою.  

     Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  вважає, що неприбуття  в судове засідання без  поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є  перешкодою для розгляду справи.

     Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

     ОСОБА_2, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа Лисянською районною державною адміністрацією ІНФОРМАЦІЯ_1р. заНОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3,   є платником страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

  Відповідачем 31.03.2009р. до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік. В розрахунку відповідач зазначив суму чистого доходу (прибутку), заявлену у податковій декларації за період з січня по грудень 2008 року, яка становить 5 730 грн. Відповідно до цього розрахунку відповідачем нарахована сума страхових внесків, що підлягає до сплати -1 902,36 грн.  Проте зазначену суму відповідач не сплатив, тому йому було направлено вимогу від 08.04.2009 рокуНОМЕР_4 із зазначенням суми недоїмки по внескам.

 15.06.09р. та 22.06.09р. відповідачем було частково сплачено заборгованість у сумі 400 грн. та 200 грн., загальна сума 600 грн. Таким чином борг відповідача складає: 1902,36-600=1302,36 грн.

      Відповідно до  вимог Закону  України №1058-ІV та п. 11.12  Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 16.01.2004р. № 64/8663 (далі - Інструкції), відповідачем проведено відповідно до отриманого доходу в 2008р. розрахунок належних до сплати сум страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, узгоджений відповідачем борг зі сплати  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України з врахуванням частково сплачених сум становить 1 302,36 грн., який на момент розгляду справи сплачений не був.

     Як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості.

     Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку, розмірах та у строки, встановлені законом.

     Страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом  № 1058-IV.

     Відповідно до абз.1 ст.1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400-97, платниками збору   на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та  організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників.    

     Статтями 19 та 20 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються  незалежно від джерел  їх фінансування,  форми,  порядку,  місця виплати та використання,  а також  незалежно  від  того, чи  були  зазначені  суми  фактично виплачені після їх нарахування до сплати, які страхувальники зобов'язані сплачувати  за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

       Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. № 1789-ХІІ прокуратура має право представляти інтереси громадянина або держави в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Серед інших формою представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

     Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 1 302,36 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав,  тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

     Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

      Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

    Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-159, ст.ст. 161-163 КАС України, суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

1.   Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.   Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3)

                  на користь управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі     Черкаської області заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1 302,36 грн.(одна тисяча триста дві гривні 36 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне  оскарження.

Суддя                                     С.О. Кульчицький