ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

                                                                                                     Справа № 2а-57/09

10 серпня  2009  року                                                                   селище Верховина

Верховинський  районний суд      Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді  Атаманюка Р.І., з участю

                                      секретаря  Ласкурійчук С.І.,

                                      представника відповідача ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі  про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії як дитині війни ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління  Пенсійного фонду України у Верховинському районі про визнання неправомірними дій щодо невиплати підвищеного розміру пенсії як дитині війни.

Свої вимоги мотивує тим, що народилась 22.10.1939 року і маючи статус дитини війни, має право на отримання державної соціальної допомоги у підвищеному розмірі, а саме на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Наявність в неї такого права підтверджена також і рішенням Конституційного суду України від  9.07.2007 року, яким визнано неконституційною норму Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою було зупинено дію норми ст.6 вказаного Закону. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання. Однак таку доплату управління Пенсійного фонду у Верховинському районі їй не проводило. Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За період з 1.01.2006 року по 31.12.2008 року вважає, що йому не доплачено 4456 грн. 80 коп. підвищення пенсії як дитині війни. Вважає, що строк звернення до суду вона не пропустила у зв’язку з тим, що про належні  виплати як дитині війни їй повідомлено не було,  а про порушення свого права вона дізналась тільки після висвітлення подій щодо недоплат до пенсії дітям війни в засобах масової інформації після прийняття рішень Конституційним Судом України. Просить постановити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у підвищенні йому розміру пенсії як дитині війни, зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 4456 грн. 80 коп. за період з 01.01.2006 року по 010.01.2009 року.  

В судове засідання позивач не з’явилась, однак подала суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримує повністю з підстав, які викладені в позовній заяві і яку просить задовольнити, а справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача- управління Пенсійного фонду у Верховинському районі позов не визнала, суду пояснила, що управління Пенсійного фонду України не має можливості  виконати рішення Конституційного Суду України щодо виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни, оскільки відсутнє відповідне нормативно-правове забезпечення та                                                           механізм здійснення цих виплат. Крім того вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.71 КАСУ і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог та з’ясувавши фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення  з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 народилась 22.10.1939 року і в даний час вона отримує пенсію по віку та згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» наділена статусом дитини війни, про що свідчить її пенсійне посвідчення № 105678 та паспорт громадянина України (копії даних документів зберігаються в матеріалах справи).

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» N 2195-IV від 18.11.2004р. передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, дію статті 6 вказаного Закону N 2195-IV на 2006 рік було зупинено відповідно до п.17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» N 3235-IV від 20.12.2005 року.

Проте Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» N 3367-IV від 19.01.2006 року, який набрав чинності з 01.04.2006 року, п.17 ст.77 Закону України N 3235-IV від 20.12.2005 року було виключено і відповідно відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В той же час Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» N 3235-IV від 20.12.2005 року статтею 110 передбачено, що пільги дітям війни, передбачені  статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив і надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії не доплатив.

Таким чином, вимоги позивача щодо підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2006 році задоволенню не підлягають.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» N 489-V від 19.12.2006 року з урахуванням статті 111 даного Закону дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено.

 Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення п.12. ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” N 489-V від 19. 12.2006 року були визнані неконституційними, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року.

 Статтею 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, якою передбачено, що дітям війни  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» N 3551-XII від 22.10.1993 року учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в

роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державнаа соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів

прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп2008 були визнані неконституційними положення  ст. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2008 році виникло з 22.05.2008 року.

Судом встановлено, що всупереч згаданим рішенням Конституційного Суду України управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області вказане підвищення пенсії позивачу протягом 2007 року не виплачувалось, а в 2008 році - виплачувалось у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   Це підвищення становило з 1.01.2008 року - 47 грн., з 1.04.2008 року - 48,1 грн., з 1.07.2008 року - 48,2 грн., з 1.10.2008 року - 49.80 грн. Аналогічні розміри підвищення  дітям війни до пенсії встановлені і постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

За таких обставин суд вважає, що порушено право позивача на отримання підвищення пенсії як дитині війни в розмірі, визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни», - 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 01.12.2008р.

При цьому розмір мінімальної пенсії за віком встановлено на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому це не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов'язаних з нею пенсій чи доплат. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» N 749-V від 15.03.2007 року  та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений в такому розмірі: з 01.01.2007р. - 380 грн., з 01.04.2007р. - 406 грн., з 01.10.2007р. - 411 грн., з 01.01.2008р. - 470 грн., з 01.04.2008р. - 481 грн., з 01.07.2008р. - 482 грн., з 01.10.2008р. - 498 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовується при призначенні і виплаті  підвищення до пенсії позивачу як дитині війни положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки і Постанова КМ України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», так як вони суперечать Конституції України і Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .  

У відповідності із ст.99, 102 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Суд прийшов до висновку, що позивач пропустила строк звернення до суду з поважних причин і порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про зобов'язання  відповідача нарахувати на її користь суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року до 01 грудня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.

    Разом з цим, суд вважає безпідставною вимогу позивача про зобов’язання відповідача нарахувати в її користь недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 4456 грн. 80 коп. за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, так як судом вирішено питання про право позивача на надбавку до пенсії як дитині війни.

            Тому, оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст. ст. 1, 3 ,6, 8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішень Конституційного Суду України від 9.07.2007 року та від 22.05.2008 року,  керуючись ст.ст.  99,100,158 - 163 КАС України, суд  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов  задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо ненарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та щодо неналежного нарахування доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_2  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з   22 травня по 31 грудня 2008 року  з врахуванням щомісячного підвищення до пенсії  у розмірі  30%  мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна заява не була подана в строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Головуючий:                                                                                                      Р.І. Атаманюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 серпня  2009 року.