ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2009 року Справа № П29/1088(Б29/67-09)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Голяшкін О.В., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від кредитора: Ужва К.В., представник, довіреність № 02-04/3-18 від 26.12.08;
від боржника: Кальова Ю.В., представник, довіреність № 22/7 від 22.07.09;
розпорядник майна: Яковлєва А.В., представник, посвідчення № 0822 від 11.11.03;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Дніпропетровської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”, м. Дніпропетровськ
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2009 року у справі № П29/1088(Б29/67-09)
за заявою Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Дніпропетровської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стілко ЛТД”, м. Дніпропетровськ
про визнання грошових вимог,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2009 року (суддя Полєв Д.М.) заяву Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Дніпропетровської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” повернуто заявникові без розгляду, оскільки заява про визнання грошових вимог подано до суду 28 квітня 2009 року, після закінчення строку, встановленого для її подання.
Не погодившись із вказаною ухвалою, заявник її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права. Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі судом невірно застосовані положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме ст. 14 Закону та не прийняті до уваги п.3 ст. 5 та ст. 41 вказаного Закону. В апеляційній скарзі заявник вказує, що в оголошенні про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Стілко ЛТД” невірно вказаний строк, а саме 30 днів з дня опублікування даного оголошення протягом якого кредитори мають право звернутися з вимогами та документами що їх підтверджують до боржника, що не відповідає положенням п. 6 ст. 53 Закону. Також зазначає, що оголошення про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Стілко ЛТД”, яке опубліковано 28 березня 2009 року у газеті Голос України № 56 (4556), складено без дотримання положень п.3 ст.51 та п.6 ст. 53 Закону, а також дата зазначена в ньому не відповідає даті порушення провадження у справі про банкрутство, а саме 24 лютого 2009 року.
Заявник просить ухвалу господарського суду скасувати та передати справу для прийняття господарським судом позовної заяви до розгляду.
Боржник доводи апеляційної скарги заперечує, просить ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розпорядник майна доводи апеляційної скарги заперечує, зазначає, що кредитор звернувся з грошовими вимогами поза межами встановленого ч.1 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” 30 –денного строку, а тому вони вважаються погашеними. Просить ухвалу господарського суду від 29 квітня 2009 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
У зв’язку з необхідністю витребування із господарського суду Дніпропетровської області справи № Б29/67-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Стілко ЛТД” в судовому засіданні оголошувалась перерва до 13 серпня 2009 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
24 лютого 2009 року господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Стілко ЛТД” за заявою самого підприємства.
Як свідчать матеріали справи № Б29/67-09, яка була оглянута в судовому засіданні 13 серпня 2009 року, копія заяви про порушення справи про банкрутство долучена до матеріалів даної справи (а.с.25-26), підставою для звернення з вказаною заявою слугували приписи ч.5 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство) у якій зазначено, що боржник зобов’язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
На час звернення до господарського суду загальний розмір грошових зобов’язань боржника складає 26 832 583 грн. 23 коп., розмір наявного майна становить 16 203 963 грн. 84 коп., в тому числі грошові кошти в сумі 666, 45 грн. тобто вимоги всіх кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 17 березня 2009 року введено процедуру розпорядження майна боржника строком на 6 місяців, до 17 вересня 2009 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Яковлєву А.В.(ліцензія АВ № 347173 від 03 вересня 2007 року), зобов’язано боржника подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство (а.с.3-5), зобов’язано розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів до 27 травня 2009 року та провести перші загальні збори кредиторів до 26 червня 2009 року (а.с.3).
В газеті „Голос України” від 28 березня 2009 року № 56 опубліковано оголошення про порушення відносно боржник справи про банкрутство запропоновано кредиторам звертатись до боржника з вимогами на протязі 30 днів з дня опублікування даного оголошення (а.с.6).
Згідно ч.1 ст.14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі –не розглядаються і вважаються погашеними (ч.2 ст.14 Закону про банкрутство).
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
В судовому засіданні 13 серпня 2009 року оглянуто оригінал заяви кредитора, з якою він звертався до господарського суду і яку було повернуто судом, копія заяви долучена до матеріалів справи.
Так, з заявою про визнання грошових вимог Акціонерно –комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Дніпропетровської обласної філії Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” звернувся до суду і розпорядника майна 28 квітня 2009 року, строк для подання грошових вимог кредиторів закінчився 27 квітня 2009 року. В судовому засіданні 13 серпня 2009 року оглянуто оригінал заяви про визнання грошових вимог наданий Акціонерно –комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” та розпорядником майна, копії долучені до матеріалів справи.
Отже, кредитор пропустив встановлений ч.1 ст.14 Закону про банкрутство строк для звернення з грошовими вимогами, відтак у суду були відсутні підстави для прийняття і розгляду розпорядником майна вказаної заяви.
Доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги виходячи з наступного.
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Стілко ЛТД” порушено не за ознаками ст.ст. 52, 53 Закону про банкрутство. В даному випадку боржник не приймав рішення про свою ліквідацію, як того вимагає ст. 51 Закону (копія протоколу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Стілко ЛТД” від 20 серпня 2009 року долучена до матеріалів справи).
Не приймалося кредиторами рішення про санацію боржника, як того вимагає ст. 53 Закону про банкрутство.
Частина 5 ст.7 Закону про банкрутство передбачає інші підстави для порушення справи про банкрутство за заявою боржника, зокрема при загрозі неплатоспроможності.
Що стосується допущеної в оголошенні описки щодо дати порушення справи про банкрутство, то дата порушення справи провадження у справі про банкрутство відповідно до ч.5 ст.11 Закону не є обов’язковим реквізитом оголошення, описка в оголошенні ніяким чином не вплинула на право Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” своєчасно заявити грошові вимоги до боржника, діючим законодавством не передбачена можливість визнання недійсним оголошення про порушення провадження справи про банкрутство.
За викладених обставин, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2009 року відповідає законодавству, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від від 29 квітня 2009 року у справі № П29/1088(Б29/67-09) залишити без змін.
Апеляційну скаргу Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Дніпропетровської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В.Джихур
Суддя О.В.Голяшкін
Суддя О.М.Лисенко