Справа № 22-12048/2006 Головуючий у 1 інстанції Шавиріна Л.П.
Категорія - 21 Доповідач Ігнатова Л.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Краснощокової Н.С., суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П. при секретарі Панаріній О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в обсязі апеляційної скарги досліджені судом по справі докази суд,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 та його пердставник ОСОБА_2 звернулися до Апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 листопада 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково і на його користь з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 64 грн., а моральної шкоди 100грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення ЗО грн., судового збору в сумі 59,50 грн., правової допомоги в сумі 150 грн.
Позивач та його представник просять рішення суду змінити в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 1690грн. Посилалися на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не згодні з сумою компенсації, яку суд стягнув з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди, оскільки вона не відповідає тим моральним стражданням, які ОСОБА_1 переніс внаслідок дій відповідача, що суд не прийняв до уваги його душевні страждання, переживання, стан здоров'я. Вважає, що моральна шкода у сумі 1690 грн відповідає його моральних страждань.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
2
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником жилого будинку АДРЕСА_1 і є споживачем електроенергії, яку постачає відповідач.
12.10.2005 року з вини відповідача мала місце перенапруга у мережі 0,4 кВ приєднання ТП-114 по вулиці де проживає позивач. В наслідок чого вийшов із ладу його телевізор ТС Л 21А81. Оскільки телевізор знаходився на гарантії, позивач вимушений був доставляти його для ремонту до сервисного центру, де його і відремонтували. Вартість ремонту складає 64 грн., які позивач і сплатив. Понесені витрати по ремонту телевізору відповідач ОСОБА_1 не сплатив.
Позивач внаслідок пошкодження телевізору переніс і моральні страждання, які він оцінює у сумі 1690 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в повній мірі в частині відшкодування матеріальної шкоди та частково в частині відшкодування моральної шкоди, суд правильно виходив із того, що з вини відповідача 12.10.2005 року мала місце перенапруга у мережі по вул. Партизанській де проживає позивач. В наслідок чого вийшов із ладу його телевізор, на ремонт якого ОСОБА_1 поніс витрати в розмірі 64 грн. Стягуючи з відповідача зазначену суму, суд керувався вимогами ст.,ст.3,17 Закону України „Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року(зі змінами та доповненнями на 2005 рік) та п.43 Правил користування електричною енергією для населення, зареєстрованих постановою KM України № 1357 від 26.07.1999 року.
Розглядаючи та вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд керувався ст. 24 Закону України „Про захист прав споживачів", відповідно до якої при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд з урахуванням наведених в рішенні обставин обгрунтовано визначив у 100 грн., частково задовольнивши вимоги позивача.
На думку апеляційного суду розмір зробленого судом морального відшкодування відповідає ступеню моральних страждань позивача. При цьому суд врахував характер порушень прав позивача, глибину душевних страждань, вік позивача, а також врахував вимоги розумності та зваженості, тих наслідків, які мають місце у зв"язку з пошкодженням телевізору. Тому оскаржуване рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу відхилити, оскільки доводи скарги не впливають на висновки суду.
Суд повно всебічно і об"єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку, правильно застосувавши норми процесуального і матеріального права, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Постановлене рішення є законним й обгрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Наведені в скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке
3
призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 листопада 2006 року залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуюча: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно.