Справа №  22ц -1654/2009 р.	Головуючий у першій інстанції  -  Рахманкулова І.П.
Категорія -  цивільна	Доповідач - Боброва І.О.

  

 

 

 

 

 

 

                                      У   х   в   а   л   а

                                     І м е н е м      У к р а ї н и

 

20 серпня 2009 р.	Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді:	Лакізи Г.П.,
суддів:	Бобрової І.О., Коренькової З.Д.,
при секретарі:	Марченко О.О.,
за участю:	Позивача та представника відповідача-Колениченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (надалі - ВАТ НАСК „Оранта”) на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2009 р.  по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ НАСК „Оранта” про стягнення страхового відшкодування та пені,

 

В С Т А Н О В И В:

 

В апеляційній скарзі ВАТ НАСК „Оранта” просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2009 р. в частині стягнення  суми страхового відшкодування скасувати та частково змінити суму відшкодованого державного мита.

  

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2009 р. позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково, з  ВАТ НАСК „Оранта” на його користь стягнуто 13 030,71 грн. страхового відшкодування, 504,97 грн. пені, 135,35 грн. на відшкодування сплаченого державного мита, 30 грн. у відшкодування витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи судом, а всього 13 701,03грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

 

Доводи апеляційної скарги ВАТ НАСК „Оранта” зводяться до того, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права. На думку апелянта, суд не вірно застосував норми матеріального права, а саме норми ст.22 ЦК України, п.3.2 підпункту 3.2.2. Закону України „Про податок на додану вартість” та ст.ст. 9,25 Закону України „Про страхування”.

ВАТ НАСК „Оранта” зазначає, що страхова виплата не може перевищувати розміру реальних збитків. Позивач не надав документів, які б підтверджували той факт, що він провів ремонт автомобіля і ним сплатився податок на додану вартість. З'ясування цього питання залишилося поза увагою суду. При наявності цих документів, ними б добровільно відшкодувалися реальні збитки.

Апелянт, на підтвердження своєї позиції, посилається також на лист ДПА України від 03.08.2006 р. № 8509/6/16-1515-26 та на власне рішення  правління №69 від 17.03.2009 р.  

 

Позивач, заперечуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що ані договором, ані діючим законодавством не передбачено відрахування з суми страхового відшкодування суми податку на додану вартість.

 

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного:

 

Суд першої інстанції дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи сторін, встановив обставини справи, що мають значення для вирішення спору і дав їм юридичну оцінку. Висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.

 

Суд правильно встановив, що позивач є власником транспортного засобу - автомобіля SKODA OCTAVIY A-5 elegance, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.8).

12.08.2008 року між сторонами був укладений договір №78  добровільного страхування транспортного засобу (а.с.5-7). Відповідно до п.2.12.3 та п.2.12.4, розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну транспортному засобові визначається виходячи з вартості відновлювального  ремонту, який визначається на підставі висновків аварійного комісара або спеціаліста експертної організації, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів.

Автомобіль позивача в результаті ДТП 21.12.2008 року зазнав механічних пошкоджень (а.с.10). Вартість відновлювального ремонту автомобіля, відповідно до останнього автотоварознавчого дослідження та звіту №015-09 про визначення матеріального збитку від 02.03.2009 р., який провів спеціаліст ОСОБА_2., що має кваліфікацію аварійного комісара (свідоцтво НОМЕР_2), складає 78 184,27 грн., з яких 20%  НДС - 13 030,71 грн.   Зазначене дослідження проведено на підставі ряду нормативно-довідкової літератури, в тому числі і Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, що затверджена Наказом Міністерства юстиції та Фондом держмайна України, 24.11.2003 року.

    Зазначена Методика встановлює порядок оцінки (визначення вартості)

дорожніх транспортних засобів,  регламентує  загальні принципи,  методи  оцінки  та  товарознавчих  досліджень,  а також вимоги  до  оформлення результатів  оцінки,  оціночні   процедури визначення вартості ДТЗ. Вимоги  Методики  є  обов'язковими  під  час  проведення

товарознавчих  досліджень  судовими  експертами  науково-дослідних

інститутів  судових  експертиз   Міністерства   юстиції   України,

експертами  науково-дослідних  експертно-криміналістичних  центрів

Міністерства внутрішніх справ України,  суб'єктами господарювання,

до  компетенції  яких входить проведення судових автотоварознавчих

експертиз,  а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під  час

оцінки  ДТЗ  у  випадках,  передбачених законодавством України або

угодами суб'єктів цивільно-правових відносин.

    Відповідно до п.8 Методики, до вартості матеріального збитку,  який визначається під час  оцінки,  не  включаються  витрати  власника ДТЗ,  пов'язані з транспортуванням,   зберіганням   ДТЗ,   оплатою   за    експертні дослідження,  поштовими  витратами,  пов'язаними з викликом сторін для технічного огляду ДТЗ, та іншими організаційними витратами. Виключення з вартості відновлювального ремонту автомобіля суми податку на додану вартість Методикою не передбачено. Не передбачається це і умовами договору№78 від 12.08.2008 р..

  

Посилання апелянта на власне рішення правління від 17.03.2009 р. про відрахування ПДВ з вартості відновлювального ремонту до уваги судом прийнято не може.

 

    Не може бути прийнято апеляційним судом до уваги і посилання апелянта на лист ДПА України від 03.08.2006 р. № 8509/6/16-1515-26, оскільки відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р. N 778, основними завданнями ДПА є, крім іншого,  роз'яснення законодавства  серед платників податків з  питань оподаткування,  інших платежів, а не надання роз'яснень щодо виплати страхового відшкодування страхувальникам страховиком.

 

    Суд першої інстанції вірно послався та трактував підпункт 3.2.2. п.3.2. статті 3  Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого само операції з надання послуг із страхування, а не відшкодування вартості відновлювального ремонту, не об'єктом оподаткування.

 

 Враховуючи наведене, суд першої інстанції зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача  на  користь позивача 13 030,71 грн.

 

За таких обставин, підстави для зменшення суми державного збору також відсутні.

           

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

 

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

 

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319  ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

 

          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” - відхилити.

 

Рішення  Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2009   року. - залишити без змін.

 

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

 

 

    Головуючий:                                        Судді: