Р І Ш Е Н Н Я

                                    Іменем України

з участю:              ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою  Державного територіально-галузевого об”єднання „Південно-Західна залізниця” на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 28 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об”єднання „Південно-Західна залізниця” про поновлення на роботі, -

                    В С Т А Н О В И В:

           11 березня 2009 року  ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом, в якому просила поновити її на роботі на посаді провідника пасажирських вагонів вагонної дільниці станції Київ - пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”, стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 8208 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. та покласти на начальника вагонної дільниці станції Київ - пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” ОСОБА_3. обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству внаслідок її незаконного звільнення.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що звільнення її з роботи за п.8 ст.36 КЗпП України за порушення умов контракту  №127 від 29 вересня 2004 року,  п.17-а контракту  - перевезення надлишкової ручної поклажі є незаконним, оскільки 13 жовтня 2008 року під час руху потягу №58-/42 сполученням Київ - Москва, при виконанні нею обов”язків провідника пасажирського вагону, факту перевезення нею надлишкової ручної поклажі не встановлено і не доведено, відсутні письмові докази на  підтвердження такого факту.

Також посилалась на порушення відповідачем вимог  ст.148 КЗпП України щодо строку застосування дисциплінарного стягнення.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 28 травня 2009 року поновлено ОСОБА_1. на посаді провідника пасажирських вагонів вагонної дільниці станції Київ - пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”,  стягнуто з відповідача на користь позивачки: середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 8208 грн., моральну шкоду 1000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. Стягнуто з ДТГО „Південно-Західна залізниця” судовий збір 59 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в сумі 250 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати  рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає доведеним факт порушення позивачкою п.2.4, 8.2 „Інструкції провідника пасажирського вагону ЦЛ-0038”, згідно яких провідник несе дисциплінарну відповідальність  за порушення трудової дисципліни, і зокрема, за перевезення надлишкової ручної поклажі.

Не погоджується з висновком суду про відсутність беззаперечних та достовірних доказів, які б свідчили про винні дії ОСОБА_1., і   давали б підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, при цьому  посилається на листи  Брянської таможні № 42-14/ 26249 від 15 жовтня 2008 року, №42-14/30349 від 25 листопада 2008 року.

На думку апелянта, для роботодавця достатньо факту виявлення заборонених захованих предметів працівниками митної служби для притягнення провідника до дисциплінарної відповідальності.

Також апелянт посилається на порушення судом строків розгляду справи, порушення вимог ст. 158 ч.3 ЦПК України - справу розглянуто не у залі судового засідання, а у кабінеті судді; порушення ст.215 ч.1п.4 щодо змісту рішення суду та судових витрат; порушення ч.1 ст.195 ЦПК України  щодо виготовлення та проголошення судового рішення.

Також вважає необґрунтованим   рішення суду в частині стягнення моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині відшкодування витрат за правову допомогу, зміні в частині судового збору, залишенню без змін  в частині вимог: про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодуванню моральної шкоди, покладення матеріальної відповідальності на службову особу винну в незаконному звільненні як такого, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

    Згідно контракту № 127 від 29 вересня 2004 року ОСОБА_1. прийнята на посаду провідника пасажирських вагонів вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський, строк дії контакту  з 29 вересня 2004 року до 29 вересня 2009 року(а.с.17-19).

    П.17а контракту передбачено, що працівник може бути звільнений, а контракт розірваний з ініціативи роботодавця до закінчення терміну його дії у разі: встановлення факту перевезення надлишкової ручної поклажі.

    Посадовими обов”язками провідника пасажирських вагонів передбачено, що провідник контролює перевезення ручної поклажі згідно встановлених норм  і несе відповідальність за перевезення надмірної ручної поклажі, з інструкцією позивачка ознайомлена (а.с.25,26).

    Зазначені обов”язки та відповідальність передбачено п.2.4, 8.2.1 Інструкції провідника пасажирських вагонів № ЦЛ -0038.

          Наказом № 2825/ос від 29 жовтня 2008 року позивачку було звільнено з роботи за п.8 ст.36 КЗпП України у зв”язку з порушенням умов контракту, підстава: умови контракту №127 від 29 вересня 2004 року п.17 б контракту (порушення митного законодавства України), п.8 ст. 36 КЗпП України (а.с.4).

Даний наказ скасований  наказом відповідача від 04 грудня 2008 року №3024/ос (а.с.77) в зв”язку з перебуванням ОСОБА_1. на лікарняному листку.

Наказом № 341/ос від 27 лютого 2009 року ОСОБА_1. було звільнено з роботи 27 лютого 2008 року за п. 8 ст.36 КЗпП України, підстава: умови контракту №127 від 29 вересня 2004 року п.17-а (перевезення надлишкової ручної поклажі) (а.с.6).

Задовольняючи вимоги позивачки про поновлення на роботі суд першої інстанції прийшов до  обґрунтованого висновку про відсутність беззаперечних і достовірних доказів, які б свідчили про порушення позивачкою посадових обов”язків провідника пасажирського вагону,  і які б давали підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Доводи апелянта щодо наявних письмових повідомлень  посадових осіб Брянської митниці не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки в цих документах  взагалі не згадується  прізвище позивачки.

Інших  належних доказів на підтвердження порушення  позивачкою нормативних документів, що регулюють питання перевезення надлишкової ручної поклажі, судам не надано.

Крім того, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідачем не дотримані вимоги ст. 148 КЗпП України щодо строку для застосування дисциплінарного стягнення, і апелянтом такий висновок суду не оспорюється.

Дане  порушення відповідачем положень ст.148 КЗпП України є безумовною підставою для захисту  трудових прав працівника.

Щодо відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд також вважає доведеним факт моральних страждань позивачки у зв”язку з її незаконним звільненням з роботи, втратою джерела доходу для неї та трьох дітей, а визначений судом розмір  відшкодування  таким, що відповідає  характеру та тривалості її моральних страждань, принципам виваженості та справедливості.

Також судом не покладено  на начальника вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ДТГО „Південно-Західна залізниця” ОСОБА_3. покриття шкоди підприємству у зв”язку з незаконним звільненням працівника, оскільки судом не встановлено ступінь участі та його винні дії у звільненні позивачки.

Такий висновок суду апелянтом не спростований, тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування висновків суду в цій частині.

Проте апеляційний суд вважає безпідставним  стягнення на користь ОСОБА_1. з відповідача  1000 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно квитанції на а.с.49 позивачка сплатила  ЮК Новозаводського району м.Чернігова 2000 грн. за юридичні послуги в суді першої інстанції по трудовому спору, її інтереси в суді першої інстанції представляла адвокат ОСОБА_2  за ордером (а.с.48), яка приймала участь в судових засіданнях саме  як представник позивача.

ЦПК України не відносить до судових витрат витрати за  юридичні послуги представника в суді.

Тому  відсутні правові підстави для задоволення вимоги  позивачки про стягнення з відповідача на  її користь витрат за юридичні послуги її представника.

В частині вирішення судом питання про стягнення з відповідача судового збору в дохід держави, рішення суду підлягає зміні, оскільки стягнута судом сума 59 грн.50 коп. не відповідає вимогам Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст..80 ЦПК України. Згідно з вимогами п.1 ст.80 ЦПК України ціна позову про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується. Пунктом а ч.1 ст.3  Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено, що судовий збір із позовних заяв сплачується у розмірі 1% від ціни позову, отже, розмір судового збору по даній справі становитиме 82 грн.08 коп. + 8 грн.50 коп. за позов про відшкодування моральної шкоди (п. д ч.1ст.3 Декрету), а всього сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача в дохід держави становить 90 грн. 58 грн. замість 59 грн. 50 коп.

Оскільки апелянтом про подачі апеляційної скарги сплачено лише 30 грн. судового збору, а належало 45 грн. 29 коп., то з відповідача належить достягнути 15 грн. 29 коп.

Інші доводи апелянта щодо порушення судом норм   процесуального права апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не впливають на суть оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.80,84,88, 307, 309 ч.1 п.4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд ,-

                                             В И Р І Ш И В:   

    Апеляційну скаргу  Державного територіально-галузевого об”єднання „Південно-Західна залізниця”- задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 28 травня  2009 року суду в частині стягнутих з ДТГО „Південно-Західна залізниця” на користь ОСОБА_1. витрат на правову допомогу в сумі 1000грн.- скасувати, відмовити ОСОБА_1. у стягненні на її користь витрат на правову допомогу.

Змінити рішення суду в частині  стягнення судового збору в дохід держави, стягнувши з Державного територіально - галузевого об”єднання „Південно-Західна залізниця” в дохід держави 90 грн.58 коп.

Стягнути з ДТГО „Південно-Західна залізниця”  в дохід держави 15 грн. 29 коп. судового збору  за  апеляційну скаргу на рішення суду.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

          Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення,  може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

    Головуючий:                                            Судді: