ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.03.07р. | Справа № 22/138-07 |
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь
до 1.Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
2. Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки
про стягнення 3990 грн. 02 коп.
Суддя Пуппо Л.Д.
Представники:
Від позивача: Бойко Н.Л. - дов. № 143-04016 від 27.12.06.
Від відповідача-1:Шамаров Т.О. - дов. №119 від 01.01.07.
Від відповідача-2: не з"явився
СУТЬ СПРАВИ
Позивач просить стягнути з 3990 грн. 02 коп. шкоди від вагової недостачі антрациту за залізничною накладною №52649744.
Перший відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки по двом вагонам позивачем пропущений строк позовної давності, по іншим двом вагонам перевезення було справним..
Другий відповідач позов на день розгляду справи не подав.
ВСТАНОВЛЕНО
12.03.06 за зазначеною вище накладною другий відповідач у вагонах №№ 65708810, 67882068, 66206640, 66810482 за своєю вагою і навантаженням надіслав на адресу позивача антрацит, зазначивши в накладній його масу по 69000 кг в кожному вагоні.
За положеннями статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, підприємств..., які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів. Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.
Накладна –основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.
Уклавши з залізницею договір перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.
За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача ... під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами..., які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
1. По заявці вантажоодержувача на перевірку маси на станції призначення здійснено зважування, в результаті якого виявилося, що у порівнянні з масою, вказаною відправником в накладній 52649744 вантажу
у вагоні 65708810 менше на 4200кг, який вміститися міг. Навантаження рівномірне нижче бортів на 40см. Вагон прибув із щільно зачиненими нижніми люками, замість торцевих дверей справні торцеві стіни, витікання не було, слідів втрати вантажу не виявлено. Зазначені дані зафіксовані в комерційному акті БН 745695/40 від 15.03.06,
у вагоні 66810482 менше на 4100 кг, який вміститися міг Навантаження нижче бортів на 40см, правильне, рівномірне, маркування відсутнє. Вагон прибув із щільно зачиненими нижніми люками, замість торцевих дверей справні торцеві стіни, витікання не було, слідів втрати вантажу не виявлено. Зазначені дані зафіксовані в комерційному акті БН 745694/39 від 15.03.06.
Акти складені згідно з Правилами складання актів.
З огляду на викладене, вбачається, що по вагонах №№ 65708810, 66810482 відповідальність повинна бути покладена на відправника, оскільки внаслідок невірного визначення ним маси вантажу у накладній, позивачу заподіяно шкоду, яка підлягає відшкодуванню.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стягненню підлягатимуть 2462 грн. 95 коп. за мінусом тарифу, оскільки повернення останнього Статутом не передбачено, пропорційно судові витрати.
2. У доповнення до акту загальної форми № 6517 від 14.03.06. станції Запоріжжя-Ліве щодо поглиблень. на станції призначення Нікополь при комісійному зважуванні у порівнянні з масою, вказаною відправником в накладній , вантажу виявлено на 2650 кг менше, який в вагоні 67882068 вміститися міг. Навантаження нижче бортів на 20см, рівномірне, крім поглиблення: над 7 люками розміром 150х100х30 см, над 6-м люком розміром 150х140х50см. Маркування відсутнє. Вагон прибув із щільно зачиненими нижніми люками, торцевими справними стінами, витікання вантажу не було. Зазначені дані зафіксовані в комерційному акті № БН 745696/41 від 15.03.06, який складений у згідності з Правилами складання актів.
У доповнення до акту загальної форми № 6510 від 14.03.06. станції Запоріжжя-Ліве щодо поглиблень. на станції призначення Нікополь при комісійному зважуванні у порівнянні з масою, вказаною відправником в накладній, вантажу виявлено на 2200 кг менше, який в вагоні 66206640 вміститися міг. Навантаження рівномірне, нижче бортів на 20см, крім поглиблення: над 1-м люком розміром 150х120х20 см, з другої сторони над 7-м люком розміром 150х140х30см. Вагон прибув із щільно зачиненими нижніми люками, справними торцевими стінами, витікання не було. Зазначені дані зафіксовані в комерційному акті № БН 745697/42 від 15.03.06, який складений у згідності з Правилами складання актів.
Так, по вагонах №№67882068, 66206640 відповідальність на підставі статті 110 Статуту повинна бути покладена на перевізника, проте суд вважає, що у задоволенні вимог відносно залізниці повинно бути відмовлено, виходячи з наступного:
відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.
Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.
Частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб’єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.
Це стосується і положень про позовну давність.
Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України для пред’явлення заявником до перевізника позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
Відтак, з огляду на положення статей 134, 137 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов’язаний з днем настання подій, що є підставою для подання позову, а саме, з днем видачі вантажу та виявлення при цьому його недостачі, засвідченої комерційними актами.
Оскільки комерційні акти складені 15.03.06, а звернувся позивач до суду з даним позовом 23.02.07., тобто він цей строк пропустив. Крім того, позивач не клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Керуючись статтею 267 Цивільного кодексу України, статтею 223, частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 6, 7, 37, 110, 129, 134, 136 Статуту залізниць України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь 2462 грн. 95 коп. основної суми, 62 грн. 96коп. державного мита і 72 грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.
В решті вимог та в позову до першого відповідача відмовити.
Суддя Л.Д.Пуппо
Рішення підписано 12.08.09.