АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

справа    ЛОС-0 6\22-1595                                                         суддя    1     інстанції    САВИЧ    Ю. М.

категорія_________________________ ___________________ суддя-доповідач    ЯРЕСЬКО    А . В .

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року, липня місяця, 04-го дня у місті Луганську колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Яресько А.В.,

суддів Маляренко І.Б., Борисова Є.А.

при секретарі Дорошенко Ю.Б.

сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам'янобрідського районного суду міста Луганська від 06.03.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання права власності на житлове домоволодіння в порядку спадкування за заповітом,

встановила:

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить апеляційний суд скасувати оскаржуване нею рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено із порушеннями матеріального та процесуального законодавства, постановити нове рішення, яким повністю задовольнити її позовні вимоги. Оскаржуваним апелянтом рішенням Кам'янобрідського районного суду міста Луганська від 06.03.2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. На обґрунтування заявлених у апеляційній скарзі вимог апелянт вказує на те, що місцевий суд необ'єктивно дослідив доводи по справі, не взяв до уваги надані нею докази, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не дав оцінки чисельним фактам порушення законодавства нотаріусами, невірно застосував норми матеріального права щодо відкриття та прийняття спадщини. У судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, просив суд її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, приходить до наступного.

Статтею 11 ЦПК передбачено те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Статтею 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Між тим, як вбачається з рішення та матеріалів справи, судом першої інстанції при постановлені рішення було допущено чисельні процесуальні порушення, зокрема:

Судом не були розглянуті усі позовні вимоги ОСОБА_1, адже у резолютивній частині    рішення    не    вказано    про    висновок    суду    щодо    правомірності   чи неправомірності дій приватного нотаріуса ОСОБА_3, тоді як з первинного позову вбачається те, що саме про це просила суд позивачка (а.с. 4 т. 1), оцінка неправомірності дій нотаріуса дана судом лише у окремій ухвалі, постановленій на адресу Міністерства юстиції, тоді як у резолютивній частині рішення вона відсутня, що не може бути розцінено як розгляд зазначеної позовної вимоги по суті.

Позивачкою неодноразово доповнювалися позовні вимоги, позов було подано не тільки до ОСОБА_3, але і до ОСОБА_2, позовні вимоги щодо стягнення сум стосувалися і ОСОБА_2, судом першої інстанції було порушено провадження по зазначеним вимогам, у заяві від 28.12.2004 року (а. с. 135-136 т. 1) позивачка ОСОБА_1 писала про визнання недійсними її доповнень до позову, проте суд не роз'яснював позивачці наслідків відмови від позову, не виносив ухвал з приводу закриття провадження у справі, прийняття відмови від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2 - отже за таких обставин винесення рішення лише в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_3 повинно кваліфікуватися як те, що суд, порушивши вимоги ст. 174 ЦПК, не розглянув по суті усі позовні вимоги.

Вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо визнання недійсними нотаріальних дій, вчинених Третьою Луганською державною нотаріальною конторою не були вирішені у резолютивній частині рішення місцевого суду, там міститься лише висновок щодо відмови в скасуванні дублікатів свідоцтв, виданих Третьою Луганською державною нотаріальною конторою, при розгляді справи Третя Луганська державна нотаріальна контора не була долучена до участі у справі у якості відповідача - отже суд першої інстанції цим вирішив права та обов'язки осіб, які не брали участі у розгляді справи, не вирішивши поряд з цим усіх позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи 02.02.2006, 14.02.2006 р. судом по справі оголошувалися перерви через неявку відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, продовження розгляду справи 28.02.2006 року мало місце за відсутності передбачених законом підтверджень щодо належного повідомлення про час та місце розгляду справи відповідачки ОСОБА_3, відомості про те, що відповідачку було повідомлено через її представника у справі також відсутні - отже, судом не було виконано вимоги ст. ст. 74, 76, 169 ЦПК, справу було розглянуто за відсутності відповідачки ОСОБА_3, належним чином не повідомленої про час та місце розгляду справи.

Статтею 311 ЦПК України передбачено те, що рішення суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд у тих випадках, коли справу було розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час та місце розгляду справи, у тих випадках, коли суд першої інстанції вирішив права та обов'язки осіб, які не брали участі у розгляді/ справи чи не розглянув по суті усі позовні вимоги. Оскільки колегією суддів встановлено наявність підстав, передбачених п. п. З, 4, 5 частини 1 ст. 311 ЦПК, то рішення суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд, аналіз обґрунтованості інших доводів апеляційної скарги є передчасним.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. п. 5 ч. 1 307, п. 4 ч. 1 309, п. п. З, 4, 5 ст. 311, 315 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кам'янобрідського районного суду міста Луганська від 06.03.2006 року скасувати і направити справу на новий розгляд.

Ухвала набирає чинності негайно, проте її може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного суду України, починаючи з дня набрання нею законної сили.