У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Кармазіна Ю.М., Школярова В.Ф.
за участю прокурора	Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 20 березня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 вересня 2005  року, яким засуджено:

 

ОСОБА_1,               

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз у 2002 році за   ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, у 2003 році звільнено за амністією,

 

·        за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

 

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено:

на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

на підставі ст. 76 КК України призначено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої установи,

повідомляти органи кримінально-виконавчої установи про зміну місця проживання та роботи,

періодично з'являться для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

 

За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11 травня 2005 року приблизно об 11 годині, перебуваючи на ринку “Застава” у м. Маріуполі Донецької області,  незаконно придбав - знайшов особливо небезпечну наркотичну речовину - каннабіс, вагою 5,5 г,  яку зберігав при собі  без мети збуту та яку приблизно о 20 годині 20 хвилин поблизу будинку № 33 по вул. Зелінського у м. Маріуполі Донецької області було вилучено працівниками міліції.

 

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу щодо ОСОБА_1  скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, мотивуючи тим, що його безпідставно звільнено на підставі ст. 75 КК України.

 

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання,  перевіривши матеріали справи та  доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

 

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами,  в тому числі його показаннями,  у яких він визнав себе повністю винним, та іншими матеріалами справи, перевіреними судом у порядку ст. 299 КПК України, а його злочинні дії правильно кваліфіковано за ч. 2       ст. 309 КК України.

 

Суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначені ОСОБА_1 покарання врахував тяжкість вчиненого ним злочину, щире каяття у вчиненому, дані про його особу, у тому числі посередню характеристику, а також те, що він проживає з матір'ю, яка є інвалідом другої групи, і дійшов висновку про можливість  обрання йому  покарання за ч. 2 ст. 309 КК України в нижній межі, встановленій у санкції закону, за яким його визнано винним.

 

Апеляційний суд, погоджуючись із рішенням суду першої інстанції,  вказав у своїй ухвалі, що ОСОБА_1  вчинив злочин, в результаті якого не настало тяжких наслідків, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні бабусю, веде спільне господарство з матір'ю, яка є пенсіонеркою та інвалідом другої групи, і це стало підставою для зміни вироку та звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком.

 

Проте, апеляційний суд, застосувавши ст. 75 КК України та звільнивши    ОСОБА_1  від відбування покарання з іспитовим строком, не в достатній мірі врахував дані про його особу, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який  відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, неодноразово засуджений, у тому числі два рази за вчинення аналогічних злочинів, крім того, апеляційним судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 ніде не працював, тому саме він не мав джерел доходів  для утримання членів своєї сім'ї. 

 

За таких підстав ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

 

При новому апеляційному розгляді суду необхідно врахувати вищенаведене, обставини злочину, суспільну небезпечність дій ОСОБА_1,  більш повно дослідити дані про його особу, а якщо суд дійде висновку щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину, то міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'якою.      

 

Керуючись статтями 394-396  КПК України, колегія суддів

 

УХВАЛИЛА:

 

 

Касаційне подання прокурора задовольнити. 

 

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.

 

 

 

 

СУДДІ:

 

 

 

 

Присяжнюк Т.І.                                   Кармазін Ю.М.                              Школяров В.Ф.