У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 20 березня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2005 року, яким  засуджено:

ОСОБА_1,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого у 2003 році за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення  волі,                з іспитовим строком на 2 роки,

–    за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.

      Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено:

      виключено вказівку суду про призначення покарання з застосуванням ст. 71 КК України

      та призначено покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі;

      на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

      на підставі ст. 76 КК України призначено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,

повідомляти органи кримінально-виконавчої установи про зміну місця проживання та роботи.

            У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 7 травня 2005 року приблизно о 22 годині, знаходячись у  будинку АДРЕСА_1, в ході сварки зі ОСОБА_2  завдав йому декілька ударів по голові, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1, мотивуючи тим, що йому призначено м'яке покарання, а також безпідставно виключено з вироку застосування ст. 71 КК України  при призначенні йому покарання.  

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подання та просила ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд, матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню. 

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведено  зібраними у справі доказами, у тому числі його показаннями, в яких він визнав себе повністю винним, та іншими матеріалами справи, перевіреними судом у судовому засіданні, а його злочинні дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, що не оспорюється у поданні прокурора. 

Суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні ОСОБА_1 покарання врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про його особу, в тому числі негативну характеристику, а також те, що він вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння під час іспитового строку, і дійшов висновку про можливість  обрання йому  мінімальної міри покарання, встановленої у санкції закону, за яким його визнано винним.

Апеляційний суд, розглядаючи справу, в тому числі за апеляційним поданням  прокурора, який просив виключити з вироку щодо ОСОБА_1 вказівку суду про  призначення йому покарання на підставі ст. 71 КК України, вказаний вирок змінив, виключивши вказівку суду про призначення покарання за сукупністю вироків, та визнав за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.

Однак із таким рішенням колегія суддів погодитись не може, оскільки апеляційний суд необгрунтовано (передчасно) виключив із вироку застосування до ОСОБА_1 ст. 71 КК України у зв'язку з декриміналізацією злочину, за який його засуджено попереднім вироком від 30 липня 2003 року, при цьому судом не враховано, що особа, яка засуджена таким вироком  звільняється від покарання на підставі ст. 74 КК України постановою суду.  

За таких підстав ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді суду необхідно врахувати вищенаведене, обставини злочину, суспільну небезпечність дій ОСОБА_1  більш повно дослідити дані про його особу, а якщо суд дійде висновку щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину, то міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'якою.      

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                  Кармазін Ю.М.                            Школяров В.Ф.