Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: Дроботі В.В.
суддів: Фазикош Г.В., Власова С.О.
при секретарі: Чучка Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною
скаргою публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Берегівського районного суду від 27 червня 2014 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 пред'явив до виконкому Берегівської міської ради, третя особа Закарпатська філія ПАТ «Укртелеком» позов про визнання права власності на нерухомого майна.
Позивач зазначав, що в квартирі АДРЕСА_1 загальною площею 45,8 кв.м. він проживає з 1989 року. В цю квартиру вселився і прописався в ній з дозволу керівника територіального відділення третьої особи. Даним нерухомим майном він добросовісно, відкрито та безперервно користується понад 10 років.
Посилаючись на те, що Берегівська міська рада відмовила йому у визнанні права власності на квартиру, позивач просив визнати за ним право на даний об'єкт нерухомості за набувальною давністю.
Рішенням суду позов задоволено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Укртелеком», яке не приймало участі у справі, просить рішення скасувати, ухваливши нове про відмову у позові. Вказує на те, що частина приміщень, право на які за рішенням суду визнано за позивачем, належать товариству. Підстав для визнання права на це майно за позивачем немає, оскільки воно з володіння ПАТ «Укртелеком» ніколи не вибувало. Окрім того, суд безпідставно залучив до участі у справі не його, а його структурний підрозділ - Закарпатську філію товариства.
Колегія вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Даними КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації» доведено, що частина будинку АДРЕСА_1 площею 25,95 кв.м. зареєстрована за ВАТ «Укртелеком», тобто апелянтом.
Інша частина будинку не зареєстрована, власник її невідомий, отже вона є безхазяйною річчю в силу вимог ч. 1 ст. 335 ЦК України.
Судом першої інстанції задоволено вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю на п'ять приміщень загальною площею 45,8 кв.м. у зазначеному вище будинку.
Відповідно до роз'яснення, що міститься у п. 11 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» суди при розгляді справ про визнання права власності за набувальною давністю повинні встановлювати власника майна або факт безхазяйності речі.
Згідно роз'яснення, що міститься у п. 13 даної постанови відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд першої інстанції до участі у даній справі в якості відповідачів повинен був залучити:
-ПАТ «Укртелеком», а не його структурний підрозділ і не в якості третьої особи, адже одне з приміщень, на яке претендував позивач у спірному будинку, та яке визнано власністю ОСОБА_1 - 8,10 кв. м. належить цьому товариству, зареєстровано за ним у КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації» і з його володіння не вибувало,
-Берегівську міську раду, а не виконком цієї ради, оскільки згідно ст. 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування» саме міська рада здійснює управління майном, яке є власністю територіальної громади міста.
Незалучення до справи належних відповідачів - вказаних юридичних осіб виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за ним права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Окрім того, згідно з роз'ясненням, що міститься у п. 9 зазначеної вище постанови володіння майном є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Листом позивача від 29 квітня 2009 року на ім'я керівника Закарпатської обласної філії апелянта з проханням приватизувати спірні приміщення спростовується його твердження у позовній заяві та висновок суду першої інстанції про добросовісність заволодіння спірного майна.
Ця обставина виключає можливість застосування ч. 1 ст. 344 ЦК України до правовідносин, що виникли.
Викладене вище в силу вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового про відмову у позові.
Куруючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Берегівського районного суду від 27 червня 2014 року скасувати, ухваливши нове, яким у позові ОСОБА_1 до виконкому Берегівської міської ради, третя особа Закарпатська філія публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після його проголошення, але може бути оскаржено протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області В.В. Дроботя