УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2044 Головуючий 1 -ї інстанції: Сурніна Л.О.
Категорія 2 Доповідач: Фарятьєв С.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду
Луганської області в складі:
головуючого: Фарятьєва С.О.
суддів: Медведєва А.М., Заіки В.В.
при секретарі: Ірметовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Закритого акціонерного товариства „Транспорт-Сервіс" на рішення Ленінського районного суду М.Луганська від 25 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Транспорт-Сервіс" про зняття дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ленінського районного суду М.Луганська від 25 квітня 2006 року постановлено позовні вимоги ОСОБА_1 до ЗАТ „Транспорт-Сервіс" задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ №НОМЕР_1 по Закритому акціонерному товариству „Транспорт-Сервіс"про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягненя у вигляді догани.
Поновити ОСОБА_1на роботі в посаді чергового по станції Закритого акціонерного товариства „Транспорт-Сервіс"
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Транспорт-Сервіс" на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 3654грн., моральну шкоду у розмірі 1500грн.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Транспорт-Сервіс" на користь держави державне мито в сумі 51грн.
Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати в межах одного місяця у сумі 727,83грн. допустити до негайного виконання.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, оскільки вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, в якому висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вислухавши доповідача, пояснення позивача, представника відповідача та 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, перевірівши законність та обгрунтованість рішення суду, та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.
Згідно з вимогами ст.303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявленних в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог, які містяться у ч.3 ст.40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно з ч.1.ст.147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1)догана, 2)звільнення.
Судом встановлено, що позивач з 19.06.1987р. працював на підприємстві відповідача учнем помічника складника поїздів, а з 10.10.2003р. черговим по залізничній станції.
Наказом НОМЕР_2 від 08.04.2005р. його було звільнено з займаної посади за ч.З.ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов"язків покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Крім того, наказом №НОМЕР_1 йому було оголошено догану за порушення посадових обов"язків і трудової дисципліни, з яким його було ознайомлено 08.04.2005р.У той же день його було ознайомлено і з наказомНОМЕР_2 про звільнення.
Таким чином, з обома наказами позивач був ознайомлений в один день, тобто до нього одночасно було застосовано два дисциплінарних стягнення, що суперечило вимогам трудового законодавства.
Вказані обставини підтверджуються наказами НОМЕР_1, 2 відповідно від 07.04.2005р.і 08.04.2005р., ксерокопією трудової книжки позивача, поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, журналом реєстрації наказів по підприємству ЗАТ „Транспорт-Сервіс" та іншими доказами.
Крім того, відповідачем було порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення до позивача, передбачений ст.149 КЗпП України, оскільки від нього не були витребувані письмові пояснення до застосування такого стягнення.
В судовому засіданні ні представник відповідача, ні третя особа по справі ОСОБА_4,який на час звільнення позивача з роботи працював головою правління ЗАТ „Транспорт-Сервіс", не змогли вказати конкретні факти скоєних позивачем порушень.
За таких обставин суд 1 -ї інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що на час видання наказу НОМЕР_2 від 08.04.2005р. про звільнення позивача з роботи були відсутні правові підстави для його звільнення по ч.З.ст.40 КЗпП України і про незаконність наказу№48 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, в зв"язку з чим також правильно зробив висновок ,що на підставі ст.235 КЗпП України він підлягає поновленню на роботі на тій же посаді зі стягненням з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з урахуванням заробітку де він раніше працював, і моральної шкоди. Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Підстав для скасування рішення суду не має.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Транспорт-Сервіс" відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 25 квітня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців після її проголошення.