КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2007 № 05-5-31/14023
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Василів О.В.
За участю представників:
від позивача - не з"явився,
від відповідача - не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Уманьавтодор"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 22.11.2006
у справі № 05-5-31/14023 (Качан Н.І.)
за позовом ВАТ "Уманьавтодор"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС"
про стягнення 4 581,41 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2006 по справі №05-5-31/14023 на підставі пунктів 1, 3, 4, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернуто без розгляду позовну заяву ВАТ „Уманьавтодор” до ТОВ „КС” про стягнення 4 581,41 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ВАТ „Уманьавтодор” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 22.11.2006 по справі №05-5-31/14023 скасувати та направити справу на розгляд до Господарського суду м.Києва.
10.04.2007, через канцелярію суду, судом отримано телеграму позивача з клопотанням про відкладення розгляду справи, в зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника для участі у судовому засіданні.
Колегія суддів вирішила клопотання позивача відхилити, оскільки відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду даної апеляційної скарги.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши позовні матеріали, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2006 по справі №05-5-31/14023 повернуто без розгляду позовну заяву ВАТ „Уманьавтодор” до ТОВ „КС” про стягнення 4 581,41 грн. на підставі пунктів 1, 3, 4, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; на подано доказів сплати державного мита в установленому порядку, а саме в доданому платіжному дорученні з лівої сторони бланка відсутні підписи відповідальних посадових осіб та відтиск печатки діючої юридичної особи – платника; на подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду та вважає його помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з позовних матеріалів позовна заява підписана головою правління ВАТ „Уманьавтодор” Лещенком С.В. На підтвердження того факту, що Лещенко С.В. являється керівником підприємства позивачем було надано Довідку ЄДРПОУ №22-823 від 24.03.2004.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень керівника підприємства Лещенка С.В. на підписання позовної заяви станом на дату подання позову є передчасним.
Відповідно до пункту 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
В пункті 3.3 Роз’яснення від 18.09.1997 №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України” вказано що, якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. В цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
Таким чином, підставою для повернення без розгляду позовної заяви на підставі пункту 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України є відсутність посилання на докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на товарно-транспорті накладні, копії яких додані до позовних матеріалів.
Згідно частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Суд при наявності підстав має право витребувати у сторін оригінали документів для огляду.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд посилається на пункт 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Однак, з позовних матеріалів, доданих до апеляційної скарги, вбачається, що кожна сторінка копій документів засвідчена словами „Згідно оригіналу”, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, з відтиском печатки підприємства.
Відповідно до пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру сплачується державне мито у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту „Зараховано в доход бюджету ______крб. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Як вбачається з платіжного доручення №2318 від 10.11.2006 позивачем було сплачено державне мито у розмірі 102 грн.
Крім того, на зворотній стороні вказаного платіжного доручення є напис (помітка) Філії Акціонерного банку „Київська Русь” у м. Умані, що держмито в сумі 102 грн. перераховано в бюджет повністю 10.11.2006. Цей напис скріплений першим і другим підписами керуючого та головного бухгалтера і відтиском печатки банку.
Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, а у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету господарський суд вправі витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано.
Відповідно до пункту 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до пункту 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Отже, пункт 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачає обов’язок особи, яка подає позовну заяву, направити копію позовної заяви відповідачу.
Відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155 (далі – Правила) розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
На підтвердження даного факту позивачем до позовних матеріалів додано оригінал поштової квитанції №251/700006 від 14.11.2006.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що застосування судом першої інстанції пунктів 1, 3, 4, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України є безпідставним, тому апеляційна скарга ВАТ „Уманьавтодор” підлягає задоволенню
За таких обставин ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.11.2006 по справі №05-5-31/14023 слід скасувати, а позовні матеріали слід направити на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Керуючись статтями 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ВАТ „Уманьавтодор” - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.11.2006 по справі №05-5-31/14023 - скасувати.
3. Матеріали справи №05-5-31/14023 передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.
16.04.07 (відправлено)