ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 серпня 2009 року справа № 2а-3740/09/2370
14 год. 15 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
при секретарі - Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Уманського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 32 грн. 90 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Уманський районний центр зайнятості звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 30 грн. 90 коп.
Ухвалою суду від 24 липня 2009 року судовий розгляд адміністративної справи призначено на 3 серпня 2009 року о 11 годині 00 хвилин. 3 серпня 2009 року судовий розгляд справи відкладено на 5 серпня 2009 року, 14 годину 00 хвилин.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задовольнити його в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь Уманського районного центру зайнятості кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 32 грн. 90 коп., з мотивів порушення відповідачем вимог ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533, зазначивши при цьому, що ОСОБА_2 як застрахована особа, зареєстрований в установленому законом порядку як безробітний, зобов'язаний своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, а саме ті, що він в період перебування в Уманському районному центрі зайнятості як безробітний, приховав, що він був працевлаштований з 01.07.2008 року в школуНОМЕР_1 на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1
За цей період йому було виплачена допомога по безробіттю в сумі 32 грн. 90 коп. А тому, вказані обставини є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення з відповідача внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання, з моменту виникнення таких обставин.
Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст.107 КАС України копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та копія позовної заяви з додатками була надіслана відповідачу разом з інформацією про його процесуальні права і обов'язки.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 звернувся до Уманського районного центру зайнятості і за його заявою від ІНФОРМАЦІЯ_1 року згідно наказу НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як застрахованій особі.
В своїй заяві від ІНФОРМАЦІЯ_1 року про надання статусу безробітного відповідач вказав, що трудовою діяльністю не займається.
4 липня 2008 року відповідача на підставі наказу Уманського районного центру зайнятості НОМЕР_3 було знято з обліку в зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості.
Перевіркою достовірності даних безробітних, які є підставою для надання особам статусу безробітного та призначення їм матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та протоколу комісії НОМЕР_4 від 26.05.2009 року, в результаті обміну інформацією з ДПА встановлено факт працевлаштування відповідача в період перебування на обліку в центрі зайнятості.
Таким чином, судом встановлено, що в період перебування на обліку в Уманському районному центрі зайнятості відповідач був працевлаштований з 01.07.2008 року в школуНОМЕР_1 на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1За період з 01.07.2008 року по 03.07.2008 року відповідачу була виплачена допомога по безробіттю в сумі 32 грн. 90 коп.
Згідно наказуНОМЕР_5 від 02.06.2009 року Уманського районного центру зайнятості «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_2» відповідача зобов'язано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 32 грн. 90 коп.
Суд зазначає, що при вирішені даного спору необхідно керуватися Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР та Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III, та «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. № 803, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. № 7-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України12 березня 2009 р. за N 232/16248.
Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.
Зокрема ст.6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтею 11 Основ встановлено визначення страхового випадку, як події, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 25 Основ встановлює види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до яких, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.
Стаття 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803 (далі - Закон), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Згідно статті 2 Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якою встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України12 березня 2009 р. за N 232/16248 для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України12 березня 2009 р. за N 232/16248 передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.
Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Відповідно до п. 8 вказаного Порядку у разі неповернення коштів виплачених як допомога по безробіттю у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, АДРЕСА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на користь Уманського районного центру занятості, 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 1, (р/р 37174001001408, УДК ГУДКУ в Черкаській області, код 21368537, МФО 854018) суму боргу в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 90 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.О.Кульчицький