ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2009 року справа № 2а-3656/09/2370
10 год. 10 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
при секретарі - Руденко Ю.В.,
за участю:
прокурора - Кондри Г.О.
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах Звенигородського районного центру занятості Черкаської області доОСОБА_2про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 1 133 грн., 96 коп.,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернувся Звенигородський міжрайонний прокурор Черкаської області в інтересах Звенигородського районного центру занятості, в якій просить стягнути на користь Звенигородського районного центру зайнятості зОСОБА_2кошти, виплачені як допомога по безробіттю, в сумі 1 133 грн. 96 коп.
Ухвалою суду від 16 липня 2009 року судовий розгляд адміністративної справи призначено на 23 липня 2009 року о 08 годині 30 хвилин. 23 липня 2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 10 години 30 хвилин, 30 липня 2009 року.
Прокурор та представник Звенигородського районного центру зайнятості у судовому засіданні позов підтримали повністю, просили суд задовольнити його в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь Звенигородського районного центру зайнятості кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 1 133 грн. 96 коп., з мотивів порушення відповідачем вимог ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533, зазначивши при цьому, що ОСОБА_2 як застрахована особа, зареєстрований в установленому законом порядку як безробітний, зобов'язаний своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, а саме ті, що він в період перебування в Звенигородському районному центрі зайнятості як безробітний, приховав, що він працював по трудовому договору від ІНФОРМАЦІЯ_1року, укладеного з Шевченківською сільською радою.
За цей період йому було виплачена допомога по безробіттю в сумі 1 133 грн. 96 коп. А тому вказані обставини є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення з відповідача внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання, з моменту виникнення таких обставин.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, звернувся до Звенигородського районного центру зайнятості і за його заявою від ІНФОРМАЦІЯ_3 року згідно наказуНОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_3 року йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як застрахованій особі.
В своїй заяві від ІНФОРМАЦІЯ_3 року про надання статусу безробітного відповідач вказав, що трудовою діяльністю не займається.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року відповідача на підставі наказу Звенигородського районного центру зайнятості НОМЕР_2 було знято з обліку в зв'язку з невідвідуванням відповідачем центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування.
Перевіркою достовірності даних безробітних, які є підставою для надання особам статусу безробітного та призначення їм матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що на день надання відповідачу статусу безробітного за його заявою від ІНФОРМАЦІЯ_5року та наказомНОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_3 року Звенигородського районного центру зайнятості, відповідач в період перебування на обліку в Звенигородському районному центру зайнятості працював по трудовому договору від ІНФОРМАЦІЯ_1року укладеного з Шевченківською сільською радою, про що було складено актНОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
Таким чином, в результаті перевірки встановлено, що в період перебування на обліку в державній службі зайнятості з ІНФОРМАЦІЯ_3 року по ІНФОРМАЦІЯ_7року відповідачу було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 1 133 грн. 96 коп.
Згідно наказу НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_8 року Звенигородського районного центру зайнятості «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2» відповідача зобов'язано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 1 133 грн. 96 коп.
Проте відповідач отримував з лютого 1998 року по даний час дохід по трудовому договору від ІНФОРМАЦІЯ_1року.
Відповідач ознайомлений із вказаним наказом ІНФОРМАЦІЯ_9 року, що підтверджується його підписом на наказі.
В судовому засіданні відповідач надав копію трудового договору від ІНФОРМАЦІЯ_1року, укладеного із Шевченківською сільською радою, згідно якого він зобов'язувався підтримувати санітарний стан і порядок на кладовищі. Також відповідач в судовому засіданні підтвердив, що він за вказаним трудовим договором одержував 15 грн. за фактично виконану роботу.
Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 дійсно перебував у трудових відносинах із Шевченківською сільською радою та отримував заробітну плату за вказаним трудовим договором.
Суд зазначає, що при вирішені даного спору необхідно керуватися Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР та Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III, та «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. № 803, та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджено Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 307 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136.
Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.
Зокрема ст.6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтею 11 Основ встановлено визначення страхового випадку, як події, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 25 Основ встановлює види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до яких, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.
Стаття 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803 (далі - Закон), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Згідно статті 2 Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якою встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь Звенигродького районного центру занятості Черкаської області, 20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Кримського46 - а, (р/р 37179003000628 в УДК в Черкаській області, код 21368388, МФО 854018) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) грн. 96 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.О.Кульчицький