Справа №1-1,

2009 рік    

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   10 серпня 2009  року             Диканський районний суд Полтавської області в складі:

              головуючої     -     судді  Щабельської І.В.

              при секретарі     -                Іванченко В.А.

             з участю прокурора -                Колотія А.В.

              та захисників               -       ОСОБА_1

                                                              ОСОБА_2.,

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Диканька кримінальну справу про обвинувачення

              ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1 зареєстрованого в АДРЕСА_2, фактично проживаючого в АДРЕСА_3,  громадянина України, з середньою освітою, охоронця охоронної фірми ГК «Единство»  м. Полтава, розлученого, має на утриманні малолітнього сина, раніше не судимого,

              у вчиненні  злочину, передбаченого ст. 121 ч.2  КК України, -

ВСТАНОВИВ:

              29 серпня 2008 року у період часу з 14 до 16 год. підсудний ОСОБА_3.,   перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території громадського пляжу поблизу р. Ворскла, що в с. Михайлівка Диканського району, під час спільного вживання алкогольних напоїв разом із потерпілим ОСОБА_4. та іншими особами, на грунті раптово виниклих між ним та потерпілим ОСОБА_4. неприязних відносин, діючи умисно з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень, з достатньо великою силою наніс потерпілому ОСОБА_4. множинні удари  кулаками та долонями рук в область голови. При цьому від ударів  потерпілий двічі падав на землю. В результаті цього потерпілому ОСОБА_4.  була спричинена черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки головного мозку, забоєм головного мозку, ушкодженнями м’яких тканин голови, а саме – субдуральна гематома в середній та задній черепних ямках справа і зліва та на поверхні півкуль, з заходженням між ними, майже тотальний субарахноїдальний крововилив, забій речовини головного мозку в скроневій та лобній долі правої півкулі та обох долей мозочка, крововиливи в м’які покрови голови – праву та ліву скроневі області, в потиличну ділянку справа і зліва, синці навколо очних та лівої виличної областей, садна в проекції лівої верхньої повіки, лівої вушної раковини та верхньої губи, які у своїй сукупності спричинили тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх спричинення і в подальшому потягли за собою смерть потерпілого.

В судовому засіданні також встановлено, що після умисного нанесення підсудним потерпілому ОСОБА_4. вказаних вище ударів, які спричинили черепно-мозкову травму, підсудний ОСОБА_3. почав демонструвати на потерпілому  ОСОБА_4. прийоми рукопашного бою, в ході яких, він неодноразово кидав потерпілого на землю. В результаті цього потерпілий ОСОБА_4. одержав переломи 5 – 6 ребер ліворуч по середньо – ключичній лінії по прямому механізму із крововиливами в місцях перелому, які  відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, та крововиливи в м’які травини в проекції сьмого шиного хребця, симетричні крововиливи обох лопаток, підлопаточних областей із саднами, крововилив в м’які тканими поперекової області, садна правого надпліччя, по задній поверхні лівого плечового суглоба, лівого плеча, лівого надпліччя, по передній поверхні лівого колінного суглобу, синці верхніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

            В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України визнав частково та пояснив, що 29 серпня 2008 року зустрівся з потерпілим ОСОБА_4. за місцем свого проживання і вони разом пішли до господарства, де проводили будівельні ремонтні роботи по найму. В подальшому до них приєдналися свідки ОСОБА_5. та ОСОБА_6 В ході спільної розмови всі вирішили поїхати відпочити на річку Ворскла у с. Михайлівну Диканського району. Він особисто власним мопедом перевіз потерпілого ОСОБА_4. та свідків ОСОБА_6. і ОСОБА_5. з малолітнім сином. Перебуваючи на пляжі вони відпочивали та вживали спиртні напої. В ході цього між ним та потерпілим ОСОБА_4. виникла суперечка щодо порядку користування спільними інструментами, необхідними для  здійснення ремонтних робіт. Так як потерпілий ОСОБА_4. був у нетверезому стані і не реагував на його слова та зауваження, продовжуючи словесну сварку, то він першим умисно наніс йому кілька ляпасів долонями рук по обличчю, від яких останній не втримався на ногах та упав на пісок. Коли він нахилився, щоб допомогти йому підвестися, то потерпілий схопив його рукою за ланцюжок, який висів на шиї, та почав душити. Тому він кулаком правої руки наніс потерпілому удар в праву область обличчя, від якого він знову упав назад на пісок та з носа у нього пішла кров.

Нанесення потерпілому інших ударів та демонстрування на ньому прийомів рукопашного бою підсудний у судовому засіданні заперечував, вказавши, що після описаних подій вони продовжували відпочивати та вживати спиртні напої. Коли почало сутеніти, він повіз свідка ОСОБА_5. з малолітнім сином додому в с-ще Диканьку, а потерпілий ОСОБА_4. та свідок ОСОБА_6 залишилися на пляжі вдвох. Повернувшись через деякий час з метою забрати останніх додому, він виявив, що потерпілий ОСОБА_4. лежить біля дерева і вирішив, що останні спить, так як дуже п’яний. Коли йому не вдалося розбудити останнього після розтирання йому долонями вух, він знову поїхав в Диканьку за допомогою. Через деякий час разом із свідком ОСОБА_7., яка була рідною сестрою померлого, на легковому автомобілі вони приїхали  та відвезли потерпілого до нього додому, так і не привівши до тями, бо вважали, що останній спить, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Вночі через сварку з співмешканкою він поїхав до своїх родичів у Харківську область. 30 серпня 2008 року вдень йому зателефонувала свідок ОСОБА_7. і повідомила про смерть ОСОБА_4. Після цього він одразу ж повернувся  у с-ще Диканьку і з’явився у райвідділ міліції, де був затриманий.

Підсудний пояснив, що вину визнає частково, не заперечував наявність конфлікту з потерпілим, однак   заперечував умисел на спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень, зменшуючи кількість та силу завданих ним потерпілому ударів.

                    Не зважаючи на  часткове визнання  своєї вини підсудним ОСОБА_3.  у  спричиненні  тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4., внаслідок яких наступила смерть останнього, його вина у вчиненні вказаного злочину стверджується  наступною сукупністю доказів:

           - показами у суді потерпілої ОСОБА_8. про те, що 29.08.2008 року її чоловік ОСОБА_4. вранці пішов на роботу, так як по найму здійснював у різних людей ремонтні та будівельні роботи разом з підсудним ОСОБА_3. При цьому ніяких тілесних ушкоджень у нього не було, стан його здоров’я був добрим і ніяких пояснень щодо одержання ним до цього часу якихось побоїв чи ударів він їй не давав. Після 20 год. вечора їй зателефонувала сестра її чоловіка ОСОБА_4. –  свідок ОСОБА_7. та повідомила, що потерпілий ОСОБА_4. разом із її співмешканцем – підсудним ОСОБА_3., свідками ОСОБА_6.  та ОСОБА_5. відпочивають на р. Ворскла в с. Михайлівка Диканського району. Близько 23 год. до її господарства під’їхав автомобіль, із якого вийшли підсудний ОСОБА_3. та свідок ОСОБА_7. Підсудний ОСОБА_3. заніс до будинку її чоловіка, який був мокрий і брудний, де поклав його на підлогу, а ОСОБА_7. повідомила її, що на річці між ОСОБА_3. та ОСОБА_4. відбувся конфлікт. Вирішивши із зовнішнього вигляду, що чоловік перебуває в нетверезому стані, а тому спить, вона теж пішла спати. Наступного ранку близько 8 год. вона прокинулася і побачила, що чоловік знаходиться у тому ж стані, не прокидається, а лише хрипить. Обличчя у нього було набрякле, а навколо його очей малися синці. Після виклику «Швидкої допомоги» чоловіка госпіталізували у  хірургічне відділення Диканської ЦРЛ, де він того ж дня помер не приходячи в себе. В подальшому їй стало відомо від свідка ОСОБА_7., що на р. Ворскла між її чоловіком ОСОБА_4. та підсудним ОСОБА_3. виникла сварка, в ході якої останній декілька разів сильно вдарив її чоловіка в обличчя;

- показами у суді  потерпілої ОСОБА_8., яка пояснила, що підсудний ОСОБА_3. проживав у її будинку у фактичному шлюбі разом з її донькою – свідком ОСОБА_7. З її померлим сином – потерпілим ОСОБА_4. у них були нормальні родинні стосунки, крім того вони разом працювали по найму на ремонтах та будівництвах осель.

29 серпня 2008 року її син та підсудний повинні були працювати по найму недалеко від їхнього будинку і вдень близько 12 год. вона їх там бачила разом з іншими чоловіками. Вранці 30 серпня 2008 року до неї додому прибігла невістка – потерпіла ОСОБА_8. і сказала, що її сину дуже погано. Прийшовши, як колишній медик вона по зовнішньому вигляду визначила, що у сина травма голови, так як обличчя було набрякле,  дихання хрипке, навколо очей були синці. В лікарні, куди його забрала «Швидка допомога», син того ж дня помер. На її питання, що сталося того дня на річці, ніхто їй ніякої конкретної відповіді не дав, свідки сказали, що нічого не пам’ятають, так як були у стані сильного алкогольного сп’яніння;

- показами у суді свідка  ОСОБА_6., який пояснив, що 28 серпня 2008 року він разом з потерпілим ОСОБА_4. та підсудним ОСОБА_3. відпочивали на пляжі на р. Ворскла, а 29. 08. 2008 року він,  разом із свідком ОСОБА_5., його маленьким 3-річним сином, потерпілим ОСОБА_4. та підсудним ОСОБА_3. до обіду знову поїхали відпочивати на пляж на р. Ворскла, що в с. Михайлівка Диканського району. В ході відпочинку він, ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. вживали алкогольні напої.  Пізніше між підсудним ОСОБА_3. та потерпілим ОСОБА_4. виникла сварка, в ході якої підсудний ОСОБА_3. перший кулаком правої руки  наніс сильний удар по обличчю ОСОБА_4. в область рота, від чого він упав на землю,  а коли намагався піднятися після удару, ОСОБА_3. наніс йому долонею  3- 4 сильних удари по обличчю, від чого той упав на спину. Коли підсудний ОСОБА_3. нахилився до ОСОБА_4., останній схопив його за шию, після чого підсудний ОСОБА_3. вдарив ОСОБА_4. кулаком правої руки по обличчю в область правої скроні чи скули, від чого той упав на землю і в нього з носа пішла кров.  Після цього він відвів підсудного ОСОБА_3. в сторону, а сам із  свідком ОСОБА_5. відвів ОСОБА_4. до річки, щоб той вмився. Коли ОСОБА_4. вмився, вони сіли за стіл і продовжували вживати спиртне. Пізніше, близько 16-17 год. ОСОБА_3. запропонував продемонструвати прийоми рукопашного бою. Ці прийоми ОСОБА_3. показував на ОСОБА_4., в ході яких неодноразово кидав останнього на землю через стегно. ОСОБА_4. спротиву проти цього не робив.  Після 19 год.  підсудний ОСОБА_3. і  свідок ОСОБА_5. із сином поїхали додому, а він з потерпілим залишився на пляжі. Через деякий час він заснув, так як був у стані дуже сильного алкогольного сп’яніння, а коли прокинувся, то побачив потерпілого ОСОБА_4., який лежав під деревом і хрипів. Після цього він пішов додому, так як знав, що по ОСОБА_4. повинен приїхати підсудний. Наступного дня близько 11 год. до нього приїхав свідок ОСОБА_5. з братом і повідомив, що ОСОБА_4. в важкому стані лежить у Диканській ЦРЛ. Коли вони їхали до лікарні ,то ОСОБА_5. хтось зателефонував і повідомив, що ОСОБА_4. помер. У лікарні потерпіла ОСОБА_8. – мати потерпілого ОСОБА_4. почала на нього кричати та звинувачувати у смерті сина. Спочатку на її питання щодо вказаних подій він нічого не міг відповісти, так як після сильного алкогольного сп’яніння нічого не пам’ятав. Лише в подальшому, перебуваючи протягом кількох днів у Диканському райвідділі міліції, він поступово почав згадувати події того дня;

- показами у суді свідка ОСОБА_5., який пояснив, що 29. 08. 2008 року він, взявши із собою маленького сина, разом із підсудним ОСОБА_3., потерпілим ОСОБА_4. та свідком ОСОБА_6. близько обіду поїхали відпочивати на р. Ворскла, що в с. Михайлівка Диканського району. В ході відпочинку він, ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_6 вживали алкогольні напої.  Пізніше, близько 16 год.  між підсудним ОСОБА_3. та потерпілим ОСОБА_4. виникла сварка, в ході якої підсудний ОСОБА_3. дорікав потерпілому про те, що він часто зловживає спиртним, та щодо порядку користування спільним інструментом для роботи. В ході сварки  підсудний перший долонею правої руки  наніс 3-4 удари по обличчю ОСОБА_4., від останнього той упав на землю,  а коли намагався піднятися, ОСОБА_3. наніс йому кулаком правої руки удар по обличчю в область ока, від чого той знову упав на спину та у нього з носа пішла кров.  Після цього він зупинив  підсудного ОСОБА_3., а сам із ОСОБА_6. відвів ОСОБА_4. до річки, щоб той вмився. Ближче до вечора він помітив, що у ОСОБА_4. підпухло око, куди потерплий вдарив його кулаком. Чи демонстрував підсудний ОСОБА_3. на потерпілому ОСОБА_4. прийоми рукопашного бою, він не бачив, оскільки був певний проміжок часу із сином удвох безпосередньо біля річки. Після 19 год. на його прохання підсудний відвіз його з сином на мопеді додому. Наступного дня йому зателефонувала сестра потерпілого ОСОБА_4. – свідок ОСОБА_7. і повідомила, що той знаходиться у тяжкому стані у лікарні. Через деякий час, коли він разом із своїм братом та ОСОБА_6. їхали до лікарні, йому знову зателефонували  і повідомили, що ОСОБА_4. помер.;

    - показами у суді свідка ОСОБА_7., яка пояснила, що 29. 08. 2008 року у вечірній час вона дізналася від рідних свідка ОСОБА_5.,  що її співмешканець – підсудний ОСОБА_3. разом із її братом ОСОБА_4., ОСОБА_5., його малолітнім сином та ОСОБА_6. відпочивають на річці Ворскла в с. Михайлівка Диканського району. Близько 21 год. приїхав підсудний ОСОБА_3., який знаходився в стані алкогольного сп’яніння,та сказав їй, щоб вона сіла за кермо автомобіля ОСОБА_5. та їхала забирати з річки хлопців. На це вона відповіла відмовою і підсудний ОСОБА_3. сів на свій мопед та поїхав до річки. Через 50 хв. підсудний ОСОБА_3. повернувся та повідомив, що йому необхідна її допомога у перевезенні додому її брата ОСОБА_4., так як він не може посадити його на мопед.   Близько 23 години вона разом із підсудним ОСОБА_3. на автомобілі її знайомого приїхали на пляж, що в с. Михайлівка Диканського району, де неподалік від дороги  без свідомості лежав її брат ОСОБА_4., який був весь у піску. Коли вона намагалася привести  ОСОБА_4. до тями, то чула лише його хрип і побачила, що у нього під носом запеклася кров, а ліве око було підбите. Його перенесли його до автомобіля, де поклали на заднє сидіння, відвезли до нього додому, де підсудний ОСОБА_3. заніс ОСОБА_4. до будинку та поклав на підлогу в одній із кімнат. Того ж вечора ОСОБА_3. повідомив, що між ним та її братом на річці відбувся конфлікт. Вранці 30. 08. 2008 року вона зателефонувала до потерпілої ОСОБА_8., яка повідомила їй, що її чоловік до тями не приходив. Через 30 хв. до неї зателефонувала потерпіла  ОСОБА_8. і повідомила, що її чоловік зараз перебуває у хірургічному відділенні Диканської ЦРЛ. Прийшовши до лікарні, вона зателефонувала до підсудного ОСОБА_3., який вночі через сварку з нею виїхав до м. Лозова Хрківської області та повідомила йому, що ОСОБА_4. знаходиться у важкому стані. У лікарні брат того ж дня помер. Коли туди приїхали свідки ОСОБА_5. та ОСОБА_6., то на всі її питання останній відповідав, що нічого не пам’ятає, так як був у стані дуже сильного алкогольного сп’яніння. При цьому вказала, що того разу підсудний ОСОБА_3. вперше два дні підряд вживав спиртне. 29 серпня 2008 року вона вперше за час їхнього спільного життя бачила його у стані такого сильного алкогольного сп’яніння ;

-     показами у суді свідка ОСОБА_9,  який пояснив, що 30. 08. 2008 року він в складі групи відділення швидкої допомоги Диканської ЦРЛ близько 10 год. виїхав на виклик до потерпілого ОСОБА_4. Зайшовши до будинку, він побачив, що в кімнаті на підлозі на спині без свідомості  лежав чоловік 32 – 35 років з напухлим обличчям, під очима малися синці, а від самого чоловіка віддавало спиртним. Цьому чоловіку він надав невідкладну допомогу, після чого він був доставлений до хірургічного відділення Диканської ЦРЛ в агонізуючому стані. На запитання, що трапилося, дружина ОСОБА_4. відповіла, що її чоловіка привезли вночі із річки на вигляд сонного та поклали спати.

-     протоколом огляду трупа гр. ОСОБА_4. та фототаблицею до нього від 30. 08. 2008 року, згідно якого труп останнього виявлено в палаті № 11 хірургічного відділення Диканської ЦРЛ із зовнішніми тілесними ушкодженнями / а.с.     7 - 9/;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину, яке відбувалося 10. 09. 2008 року за участю підозрюваного ОСОБА_3., де останній на місці показав, як саме він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4.     / а.с.     68 – 72/;

- протоколами відтворення обстановки та обставин події злочину за участю свідка ОСОБА_6. /а.с. 77-80,  231-245 / в ході яких свідок показав, яким чином підсудний наносив тілесні ушкодження потерпілому та демонстрував на ньому прийоми рукопашного бою;

- протоколом зводин віч-на-віч свідка ОСОБА_6. та підсудного ОСОБА_3. /а.с. 117-119/

- актом судово-медичного дослідження № 974  та фототаблицею до нього /а.с. 11-16/, висновками судово-медичної експертизи № 974-а /а.с. 59- 63/ та № 974-б /а.с 83-84/, висновком комісійної судово-медичної експертизи № 83 /а.с.  247-271/ трупа потерпілого ОСОБА_4., з яких вбачається, що потерпілому була спричинена закрита черепно-мозкова травма – субдуральна гематома в середніх та задніх черепних ямках справа і зліва та на поверхні півкуль з заходженням між ними, майже тотальний субарахноідальний крововилив, ділянки забою речовини головного мозку в скроневій та лобній долі правої півкулі та обох долей мозочка, чотири ізольовані ділянки крововиливів в м’які покриви голови: правої та лівої скроневих областей, в потиличній ділянці справа і зліва, синці навколо очних та лівої виличної області, садна в проекції лівої верхньої повіки, лівої вушної раковини, верхньої губи, які виникли від не менше ніж 4-х ударів, нанесених зі значною силою в ділянку очниць, скроневі області, лівої вушної раковини та верхньої губи тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути руки людини /як долоні, так і кулаки/, з наступним падінням навзнак та ударами потиличною ділянкою голови. Вказані тілесні ушкодження у своїй сукупності носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя і в даному конкретному випадку призвели до настання смерті потерпілого, так як між вказаними тілесними ушкодженнями та настанням смерті потерпілого був прямий причинно-наслідковий зв’язок;

- поясненнями у суді експерта    Макаренка Т.В. про те, що тілесні ушкодження голови потерпілому ОСОБА_4. були спричинені саме ударами, яких повинно було бути не менше п’яти;

- поясненнями у суді експерта Бондарєвої А.Г. про те, що наявність ділянок забою головного мозку в лобній і скроневій областях, де є крововиливи, синці навколо очних областей свідчать про нанесення прямих ударів у вказані ділянки, що могло потягти за собою утворення судбуральної гематоми. Оскільки мало місце одночасно з нанесенням ударів падіння навзнак з крововиливами в потиличній ділянці справа і зліва і забоєм речовини мозочку, чітко розділити механізм утворення кожного виду ушкоджень в області голови неможливо через наявність масивного субарахноідального  крововиливу. Судово-медична комісія прийшла до висновку, що удари, які спричинили смерть потерпілого, могли бути нанесені із значною силою як кулаками,  так і долонями рук. Вже від першого удару у потерпілого почала розвиватися черепно-мозкова травма. Гістологічні дані експертизи вказують на те, що проміжок часу між тілесними ушкодженнями на голові, одержаними від першого удару і одержаними в результаті падіння від інших ударів одержані у невеликий проміжок часу, фактично одномоментно. Розвиток черепно-мозкової травми – субдурадьної гематоми характеризується  певним проміжком часу, під час якої наростають ознаки черепно-мозкової травми, незворотні процеси порушення мозкового кровообігу, тканинного кровообігу з відповідними особливостями її протікання на фоні алкогольного сп’яніння, свідчить про те, що  незворотна втрата свідомості у потерпілого могла настати у вечірній час близько 20-22 год. На цей час незворотний процес уже розвинувся, що свідчить про одержання потерпілим вказаних вище тілесних ушкоджень  саме у денний час, а не після 19-20 год. вечора. Подальше демонстрування на потерпілому прийомів рукопашного бою з подальшими кидками через стегно чи голову могло спричинити погіршення стану потерпілого та тяжкість протікання черепно-мозкової травми, однак її незворотний розвиток, що потяг за собою смерть потерпілого, був спричинений саме ударами в область голови;

- актом № 814 амбулаторної судово-психіатричної експертизи з якого слідує, що  підсудний на час, що відноситься до скоєння даного діяння, будь-якими психічними захворюваннями чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав і не страждає на даний час. У момент вчинення злочину він не знаходився у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, а знаходився в стані простого алкогольного сп’яніння, коли міг усвідомлювати значення своїх дій і повною мірою керувати ними. Враховуючи рівень і особливості його розумового розвитку, вікові та індивідуально-психологічні особливості, емоційний стан та умови події злочину, підсудний ОСОБА_3. міг правильно усвідомлювати реальний зміст власних дій та передбачати їх наслідки.

               Кваліфікація злочинних дій підсудного ОСОБА_3. за ст.121. ч.2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4., є вірною, так як підсудний ОСОБА_3. 29. 08. 2008 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на території громадського пляжу поблизу р. Ворскла, що в с. Михайлівка Диканського району, під час спільного вживання алкогольних напоїв разом із потерпілим ОСОБА_4, на грунті раптово виниклих між ними неприязних відносин в процесі сварки у період часу 14-16 год., усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно рукою, стиснутою в кулак, та долонями наніс множинні сильні  удари в область голови потерпілого ОСОБА_4., спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми,  які в подальшому потягли за собою смерть потерпілого ОСОБА_4. При цьому з висновку комісійної судово-медичної експертизи № 83 /а.с.  / вбачається, що характер та тяжкість черепно-мозкової травми, яка була спричинена потерпілому ОСОБА_4., свідчать про відсутність гарантії настання сприятливого для життя останнього наслідку навіть у випадку надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.

               Настання таких наслідків підсудний  не передбачав, але, враховуючи обставини нанесення тілесних ушкоджень, локалізацію їх заподіяння – життєво важливий орган - голову, і спосіб нанесення ударів, він міг і повинен був передбачити з врахуванням того, що підсудний міг контролювати силу завданих ним потерпілому ударів в область голови, так як  володіє спеціальними навиками рукопашного бою – прийомами «самбо», має спеціальну підготовку щодо механізму нанесення відповідних ударів та наслідків, які вони можуть спричинити. Розумів, що голова людини є життєво-важливим органом. Цього він і сам не заперечував у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб,    які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів,      викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим,         щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

При провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину, винність обвинуваченого    у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом’якшують та обтяжують покарання, а також характер і розмір шкоди, завданої злочином.

Доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі       яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд   встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення                   для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями     свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили.

З врахуванням викладеного суд не приймає до уваги заяви підсудного ОСОБА_3. про те, що його удари не могли спричинити потерпілому тяжких тілесних ушкоджень і в подальшому потягти смерть останнього, так як це спростовується показами усіх допитаних у суді осіб про те, що ніхто, крім підсудного  29 серпня 2008 року ударів потерпілому не наносив, жодних тілесних ушкоджень до нанесення їх підсудним на пляжі біля р. Ворскла у с. Михайлівна Диканського району вдень близько 14-16 год. потерпілий не мав. Свідки ОСОБА_5. та ОСОБА_6 вказали, що підсудний при вказаних обставинах наніс потерпілому умисно з достатньо великою силою не менше 5 ударів долонею та кулаком руки в область голови, від яких той двічі падав на землю. Ніхто інший, крім підсудного, ударів потерпілому у цей час не наносив. Даного факту у суді не заперечував і сам підсудний.

Враховуючи неповноту висновків судово-медичних експертиз №  974-а /а.с. 59- 63/ та № 974-б /а.с 83-84/,  з метою усунення усіх неточностей, суперечностей та сумнівів для прийняття законного  рішення по даній справі згідно постанови суду була проведена комісійна судово-медична експертиза № 83 щодо характеру, локалізації, механізму нанесення та тяжкості одержаних потерпілим ОСОБА_4. тілесних ушкоджень /а.с.  247-271/. Вказана експертиза була проведена комісією у складі 5-ти судово-медичних експертів на підставі детального вивчення усіх медичних документів та матеріалів кримінальної справи у їх сукупності, тому саме висновками даної експертизи суд керується при винесенні вироку. З матеріалів вказаної експертизи вбачається, що близько 20-22 год. 29 серпня 2008 року в результаті розвитку черепно-мозкової травми, одержаної від ударів з наступним падінням на поверхню, у потерпілого ОСОБА_4. вже насупила незворотна втрата свідомості. Об’єктивних судово-медичних даних, які б свідчили про одержання потерпілим ОСОБА_4. вказаної черепно-мозкової травми чи інших тілесних ушкоджень після 19-20 год. 29 серпня 2008 року, експертами не встановлено. Тому суд не приймає до уваги твердження підсудного ОСОБА_3. про те, що тілесні ушкодження потерпілому, від яких настала смерть останнього, могли бути нанесені після його від’їзду з пляжу близько 19 год. 29 серпня 2008 року іншою особою, в тому числі і свідком ОСОБА_6. Вказані пояснення підсудного ОСОБА_3. суд сприймає як намагання приховати дійсні обставини справи з метою уникнення відповідальності за вчинене.

З висновку комісійної судово-медичної експертизи № 83 /а.с. 247-271/ вбачається, що черепно-мозкова травма потерпілому ОСОБА_4. була спричинена не менше ніж 4-ма ударами зі значною силою у різні області голови тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути руки людини /як долоні, та і кулаки/, з наступними падіннями навзнак та ударами потиличною ділянкою голови з утворенням всіх еквівалентів черепно-мозкової травми. За таких обставин суд вважає необхідним кваліфікувати дії підсудного ОСОБА_3. за ст.. 121 ч. 2 КК України саме як умисне тяжке тілесне ушкодження,  що спричинило смерть потерпілого, так як після перших умисних ударів в голову та падіння в результаті них потерпілого ОСОБА_4. навзнак на пісок та намагання піднятися, підсудний продовжив умисно наносити  останньому удари в область голови, в результаті яких потерпілий повторно упав навзнак та вдарився головою, тобто підсудний умисно допускав та бажав повторного падіння потерпілого потерпілого від його удару назад з вдарянням головою об пісок, що у  сукупності і спричинило наявні у потерпілого тяжкі тілесні ушкодження, які потягли за собою смерть.

               Признаючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та  обтяжують покарання підсудного.

                     Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3., суд враховує його молодий вік, наявність на утриманні малолітньої дитини,  наявність постійного місці роботи та те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності.

              Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3., суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

              Приймаючи до уваги той факт, що підсудний ОСОБА_3. вчинив тяжкий умисний злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, незворотні наслідки скоєного у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_4., суд вважає, що  перевиховання підсудного можливе лише в місцях позбавлення волі і не вбачає достатніх підстав для застосування до підсудного положень ст.ст. 69 та 75 КК України. Однак, з врахуванням обставин справи та наявності вказаних вище обстави, що пом’якшують покарання, взаємного перебування як підсудного, так і потерпілого у стані алкогольного сп’яніння, що посприяло виникненню та розвитку між ними конфліктної ситуації, суд не вбачає підстав для призначення підсудному максимального покарання, визначеного  ч. 2 ст. 121 КК України,  а вважає необхідним призначити йому покарання у межах санкції даної статті, яке буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

     Речові докази по справі у вигляді чоловічої футболки білого кольору слід знищити.

              Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3. до вступу вироку у законну силу залишити у виді утримання під вартою. Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3. фактично був затриманий за вчинення вказаного злочину ще 30 серпня 2008 року і саме з цього дня перебуває під вартою за вчинене, а не з дня затримання його в порядку ст. 115 КПК України, суд вважає необхідним строк відбування ним покарання обчислювати саме з цього дня.

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324, 327, 332-335, 337-399, 343   КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

              ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, та  призначити йому покарання у виді 9 /дев’яти/ років позбавлення волі.

                Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3. до вступу вироку в законну силу залишити  у виді утримання під вартою і строк відбуття йому покарання обчислювати з 30 серпня   2008 року.

              Речовий доказ по справі у вигляді чоловічої футболки білого кольору, яка знаходиться у камері зберігання речових доказів Диканського РВ ГУМВС України у Полтавській області, - знищити.

                 Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд, а засудженим, який утримується під вартою, - в той же строк з моменту одержання копії вироку.

Головуюча:                /підпис/

Копія вірна:

Суддя

Диканського районного суду                                                               І.В. Щабельська