ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

                                                                                                     Справа № 2а-48/2009р.

2 квітня  2009  року                                                           м.Надвірна

Надвірнянський районний суд      Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Флоряк Д.В.    

               секретаря   Марчук С.В.,

               з участю позивача ОСОБА_1,

               представника відповідача Жукової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі  про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо невиплати підвищеного розміру пенсії як дитині війни та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.02.2009 року звернулася до суду з  адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо невиплати їй підвищеного розміру пенсії як дитині війни та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.

Свої вимоги мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і маючи статус дитини війни, має право на отримання державної соціальної допомоги у підвищеному розмірі, а саме на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Наявність в неї такого права підтверджена також і рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року, яким визнано неконституційною норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою було зупинено дію норми ст.6 вказаного Закону. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання. Однак таку доплату управління Пенсійного фонду в Надвірнянському районі їй не проводило і не проводить в даний час.

Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що за період з 1.01.2006 року по 1.01.2009 року їй не доплачено 3902,91 грн. підвищення пенсії як дитині війни. Просить постановити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у підвищенні їй розміру пенсії як дитині війни, стягнути з відповідача в її користь недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 3902,91 грн., починаючи з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року і зобов’язати відповідача щомісячно при нарахуванні їй пенсії здійснювати підвищення пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала повністю з підстав, які викладені в позовній заяві і яку просить задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що  позивач отримує пенсію по віку і має статус дитини війни. При нарахуванні і виплаті пенсії позивачу, в тому числі і  щомісячного підвищення як дитині війни, відповідач  діяв в межах своїх повноважень і згідно норм чинного законодавства, а саме положень, закріплених Законами України «Про державний бюджет» відповідно на 2006, 2007, 2008 роки і постановою Кабінету Міністрів України №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року. Вважає, що дії відповідача є правомірними, а тому просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.71 КАСУ і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог та з’ясувавши фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до  часткового задоволення  з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і в даний час вона отримує пенсію по віку та згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» наділена статусом дитини війни, про що свідчить її пенсійне посвідчення №148396, паспорт громадянина України (копії даних документів зберігаються в матеріалах справи).

У відповідності із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, визначено прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, установленому в Законі «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Законами  України  від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України  на  2006 рік» та від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.6. Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік   та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 30.12.2007 року, було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме вказано, що дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Це підвищення становило з 1.01.2008 року - 47 грн., з 1.04.2008 року - 48,1 грн., з 1.07.2008 року - 48,2 грн., з 1.10.2008 року - 49.80 грн. Аналогічні розміри підвищення  дітям війни до пенсії встановлені і постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

      Однак, рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року №6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України  (справа про соціальні гарантії громадян) щодо відповідності Конституції України положень окремих статей Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71, ст.111 закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» і визнано  неконституційними положення  ст.71, 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», де зазначено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  А згідно п.5 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  №10-рп  у справі за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст.67 розділу, пунктів 1-4 ,6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України»,  Конституційний Суд України прийшов до висновку, що Законом Про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях дійшов до висновку, що зупинення Законом України «Про державний бюджет України» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст. 1,3 ч.2 ст.6,ч.2 ст.8,ч.2 ст.19,ст..21,22 п.1 ч.2 ст.92,ч.1,2,3 ст.95 Конституції України  /є неконституційним/.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином позивач має право на підвищення пенсії на 30% як дитина війни.    

За таких обставин суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовується  при призначенні і виплаті  підвищення до пенсії позивачу як дитині війни  положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки і Постанова КМ України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», так як вони суперечать Конституції України і Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .  

У відповідності із ст.99, 102 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в межах річного строку звернення до суду. Підстав для поновлення позовної давності з 1.01.2006 року немає, так на спірні правовідносини поширюються норми  Кодексу адміністративного судочинства України.

      Крім цього, суд вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення в її користь недоплаченого підвищення пенсії в розмірі 3902,91 грн. за період з 1.01.2006 року по 1.01.2009 року, так як в судовому засіданні встановлено, що управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі виплачує підвищення пенсій  дітям війни за рахунок коштів державного бюджету, а не за рахунок власних коштів.

           При таких обставинах суд вважає протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі при призначенні і невиплаті позивачу підвищення до пенсії як дитині війни і відповідача слід зобов’язати зробити перерахунок призначеної   пенсії позивачу і виплатити їй в межах строку звернення до суду  підвищення до пенсії  як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

На підставі ст. ст. 1, 3 ,6, 8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст.28 Закону України «Про загальнобов’язкове державне пенсійне страхування»,  Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року та від 22.05.2008 року,  керуючись ст.ст.  99,100,158,159, 160,161,162.163 КАСУ, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України в Надвірнянському районі при призначенні і виплаті ОСОБА_1 підвищення  до  пенсії за віком  як дитині війни.

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Надвірнянському районі  зробити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням   підвищення  до  пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 25.02.2008 року.

В решта позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна заява не була подана в строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Суддя                                                                 Флоряк Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

                                                                                                     Справа № 2а-48/2009р.

2 квітня  2009  року                                                           м.Надвірна

Надвірнянський районний суд      Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Флоряк Д.В.    

               секретаря   Марчук С.В.,

               з участю позивача ОСОБА_1,

               представника відповідача Жукової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі  про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо невиплати підвищеного розміру пенсії як дитині війни та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.02.2009 року звернулася до суду з  адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо невиплати їй підвищеного розміру пенсії як дитині війни та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.

      Зважаючи на складність у викладенні повної постанови суду, пов'язаної з потребою у наведенні доводів по позовних вимогах, суд вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.

  На підставі ст.ст.1,3,6,8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст.28 Закону України «Про загальнобов’язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року, та керуючись ст.ст.  99,100,158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України в Надвірнянському районі при призначенні і виплаті ОСОБА_1 підвищення  до  пенсії за віком  як дитині війни.

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Надвірнянському районі  зробити  перерахунок і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням   підвищення  до  пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 25.02.2008 року.

В решта позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна заява не була подана в строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Суддя                                                                 Флоряк Д.В.