Справа № 2-3099/2009
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
05 серпня 2009 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді: Кваші С.В.,
при секретарі: Вдовиченко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення боргу за теплову енергію,-
ВСТАНОВИВ:
12.01.2009р. представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення боргу за теплову енергію в сумі 739,39грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час розгляду справи були повідомлені своєчасно та неодноразово, поважної причини своєї неявки суду не надали. Суд, на підставі ст. 169 ЦПК України, вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідачів.
З відома представника позивача суд постановляє рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, на підставі ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством “Миколаївська теплоелектроцентраль” та відповідачем ( ОСОБА_2 ), був укладений договір, про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання №225045 від 01.11.2005р. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов’язання надати через приєднану теплову мережу теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання квартири АДРЕСА_1 у м. Миколаєві. На підставі того, що відповідачі не виконали свої зобов’язання, щодо оплати отриманих послуг виникла заборгованість у сумі 739,39грн. У зв’язку з вищевикладеним, представник позивача повинен був звернутися до суду з цим позовом. Суд, вважає що, позов ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” підлягає задоволенню, так як встановлені судом обставини знайшли своє підтвердження копією договору, розрахунком позовних вимог, рішенням Миколаївської міськради, довідку форми №3, копію наряду на включення, копію попередження та іншими матеріалами справи.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню держмито у дохід держави в сумі 51 гривня, а витрати на інформаційно – технічне забезпечення на користь ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” у розмірі 30 гривень.
Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 5-8, 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, заборгованість за теплову енергію в сумі 739,39грн. в солідарному порядку.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, з кожного витрати на інформаційно – технічне забезпечення по 15 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 держмито на користь держави з кожного по 25,50 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області, в порядку та строк, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя Заводського районного
суду м. Миколаєва Кваша С.В.