У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 4 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2005 року.

Зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судиму 19.12.2002 року за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнену від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2005 року вирок залишено без зміни.

Як визнав суд, ОСОБА_1 30 серпня 2004 року близько 19 год., поблизу будинку АДРЕСА_1, під час розпивання спиртних напоїв, в ході сварки, що виникла між нею та ОСОБА_2  нанесла ОСОБА_2 два удари ножем у різні ділянки тіла, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких сталася смерть потерпілої.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 посилається на однобічність та неповноту досудового і судового слідства, на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Твердить, що не мала умислу спричинити потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, її дії були обумовлені неправильною поведінкою потерпілої. Зазначає, що судом не надано їй можливості в повній мірі ознайомитись із протоколом судового засідання та матеріалами справи. Просить судові рішення щодо неї скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні нею зазначеного у вироку злочину, підтверджується зібраними у справі та дослідженими у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Зокрема, винність ОСОБА_1 підтверджуються її особистими показаннями, даними нею на досудовому слідстві, в яких вона визнає себе винною та послідовно пояснювала за яких обставин нанесла потерпілій удари ножем, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також висновками судово-медичної та судово-цитологічної експертиз.

Знаряддя злочину, характер, та локалізація тілесних ушкоджень нанесених потерпілій, свідчать про наявність умислу у ОСОБА_1 на спричинення тяжких тілесних ушкоджень.

Доводи ОСОБА_1 про те, що їй не надано можливості ознайомитись в повній мірі із матеріалами справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи є заява ОСОБА_1 про ознайомлення із матеріалами справи у повному обсязі (а.с. 188).

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не була ознайомлена із протоколом судового засідання спростовуються матеріалами справи, з яких видно, що ОСОБА_1 ознайомлювалась із протоколом судового засідання, подала зауваження, з приводу чого суд виніс постанову про визнання їх безпідставними.

Виходячи з сукупності доказів, які були досліджені і оцінені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.

Під час досудового і судового слідства істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на законність і обґрунтованість вироку не встановлено.

Покарання засудженій ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного.

Призначене покарання є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1.

судді:

Лавренюк М.Ю.                      Верещак В.М.                        Пивовар В.Ф.