У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  13 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 11 листопада 2005 року, яким

         ОСОБА_1,

         ІНФОРМАЦІЯ_1,

         неодноразово судимого, останнього разу

         24.01.2002 р. за ч.ч.  2, 3 ст. 185 КК України

         на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст.  289 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 6 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  491 грн.60 коп. матеріальної шкоди та 1500 грн. моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 19 січня 2006 року вирок залишено без зміни.

         ОСОБА_1 засуджений за те, що 28 квітня 2005 року з жилого будинку потерпілої ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_1, викрав майно на суму 755 грн., 11 червня 2005 року з кафе “ІНФОРМАЦІЯ_2”, що в АДРЕСА_2 викрав майно на суму  491 грн. 60 коп., а 11 липня 2005 року в АДРЕСА_2 біля будинку АДРЕСА_3 незаконно заволодів автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_3 вартістю 1550 грн. 50 коп., що належить ОСОБА_4

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вважає себе незаконно засудженим, оскільки на досудовому слідстві не було проведено очних ставок з потерпілими та свідками, в судовому засіданні відмовлено у виклику додаткового свідка та не ураховано суперечності в показах потерпілого ОСОБА_4 і свідка ОСОБА_5

         Просить вирок скасувати, або ж пом'якшити призначене судом покарання.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

         Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним, зазначених у вироку злочинів, відповідає фактичним обставинам, підтверджується зібраними у справі та дослідженими у судовому засіданні доказами.

         Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство і розгляд справи в суді проведені відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, обставини справи досліджені всебічно, повно і об'єктивно.

         Суд обґрунтовано послався на показання ОСОБА_1, котрі він давав на досудовому слідстві, в яких визнавав себе винним у вчиненні крадіжок чужого майна та заволодінні транспортом.

         Крім того, ці показання підтверджуються показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6, даними протоколів огляду місця події та транспортного засобу.

         Судом апеляційної інстанції перевірялися доводи засудженого ОСОБА_1, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі про те, що на досудовому слідстві не були проведені очні ставки між ним та потерпілими, не допитано додаткового свідка та не усунуто суперечності у показаннях потерпілого ОСОБА_4 і свідка ОСОБА_5.

         Викладені в ухвалі мотиви визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів вважає аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

         Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1, за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

         Під час досудового і судового слідства істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на законність і обґрунтованість вироку, не допущено.

         Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

                відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

судді:

          Лавренюк М.Ю.                 Верещак В.М.                Пивовар В.Ф.