Справа № 2-а-3424/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого - судді Левченко Т.А., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про зобов’язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Однак рішенням Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких, повинна бути нарахована соціальна допомога, визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними. Проте, відповідач не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того посилається на те, що про порушення своїх прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09.07.2007 року. Просить відновити пропущений строк для звернення до суду. Зобов'язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період 2006-2008 роки в сумі 3835 грн. 50 коп. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про зобов’язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 23.12.2007 рік залишено без розгляду в зв’язку з пропуском строку звернення до суду, а тому суд розглядає справу в частині позовних вимог з 24.12.2007 року по 31.12.2008 року.

Від відповідача надійшли заперечення на позов, в яких він просить суд з задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що рішенням Конституційного суду України у справі № 6-рп2007 року від 09 липня 2007 року було вирішено питання неконституційності положень певного закону, а саме Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», тому дія цього рішення розповсюджується лише на період з 09 липня 2007 року. Оскільки у 2007 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не було встановлено механізм фінансування таких виплат та питання щодо такого підвищення в законодавчому порядку було не врегульовано, управління не мало підстав для їх проведення. Крім того жодним із чинних у 2006-2008 р.р. законів про пенсійне забезпечення не були встановлені відповідний механізм та умови призначення підвищення «дітям війни» пенсії або щомісячного грошового утримання. Також, відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач має статус «Дитини війни» відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копією його пенсійного посвідчення.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів 01.01.2008 року позивачу було нараховане та виплачувалось зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою відповідача.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про знесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Держаний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, ще визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, на підставі приписів ч,2 ст. 152 Конституції України відповідач в період з 24.12.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року повинний був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак відповідач всупереч їм нараховував позивачу підвищення до пенсії в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2009 року № 530.

Суд вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки усі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та Законам України, а в разі їх невідповідності Законам чи Конституції мають застосовувалися відповідні положення закріплені в Законі.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому відповідачу для визначення розміру мінімальної пенсії за віком слід керуватися ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідними положеннями Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, який визначає прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню та необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язати його провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 24.12.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням проведених виплат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про зобов’язання відповідача вплатити як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (Справа про соціальні гарантій громадян), Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року, ст. ст. 7-9, 11. 69-71 'КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 24 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням проведених виплат.

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.А.Левченко