Справа № 1-10

Справа надійшла: 27.03.06

Постанова про призначення: 30.03.06 Призначено на: 05.04.06

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

12 квітня 2006р.                                                                                                   м.  Житомир

Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону у складі:

головуючого - полковника юстиції ЖИЗНЄВСЬКОГО Ю.В.,

при секретареві - БАРАБАНОВІЙ Л.С. ,

з участю військового прокурора Житомирського гарнізону старшого підполковника

юстиції КОЦЮБИ С. А.,  захисника - адвоката ОСОБА_3,  потерпілого ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в розташуванні суду розглянув кримінальну справу

про обвинувачення рядового військової частини А 3814,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця м.  Ленінграда,  громадянина України,  з середньою спеціальною освітою,  неодруженого,  раніше не судимого,  призваного на військову службу Стрийським ОМВК Львівської області в квітні 2005 року -

у скоєнні злочинів,  передбачених  ст.  ст.  121 ч. 1 і 406 ч.3 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд,  -

ВСТАНОВИВ:

Близько 16 годин 30 хвилин 23 лютого 2006 року в розташуванні інженерно-дорожнього батальйону військової частини А 3814 рядовий ОСОБА_1,  бажаючи продемонструвати свою уявну перевагу та принизити честь і гідність щодо військовослужбовця пізнішого періоду призову на військову службу рядового ОСОБА_2,  з яким він не перебував у відносинах підлеглості,  в порушення вимог  ст.  ст.  11,  49,  50. 128 Статуту внутрішньої служби ЗС України та  ст.  ст.  З,  4 Дисциплінарного статуту ЗС України,  умисно наніс останньому один удар кулаком в ліву частину живота і один удар кулаком в ліве плече.

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді розриву коси (селезінки),  ускладненого розвитком внутрішньо - черевної кровотечі.

Допитаний в суді підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю і дав покази,  які за своїм змістом відповідають викладеному вище.

Окрім особистого визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1,  його вина підтверджується і іншими,  зібраними по справі і дослідженими в суді,  доказами.

Так,  допитаний в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_2 показав,  що близько 16 години 30 хвилин 23 лютого 2006 року в розташуванні інженерно-дорожнього батальйону,  коли він проходив поруч з ОСОБА_1,  який займався фізичними вправами,  останній несподівано підскочив до нього і безпідставно наніс йому один удар кулаком в ліву частину живота та один удар кулаком в ліве плече.

В зв'язку з цим 24 лютого 2006 року його було прооперовано і видалено селезінку.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_3  показав,  що 24 лютого 2006 року командир інженерно-мостобудівної роти йому доповів,  що ОСОБА_2,  погано себе почуває і скаржиться на біль в животі,  в зв'язку з чим він супроводжує його на обстеження до лікаря.

2

Підозрюючи на можливість випадку нестатутних взаємовідносин щодо ОСОБА_2,  та опитавши військовослужбовців строкової служби підрозділу,  він встановив,  що останнього побив ОСОБА_1.

Під час бесіди ОСОБА_1 йому повідомив,  що близько 16 години 30 хвилин 23 лютого 2006 року в спортивному кутку підрозділу він наніс ОСОБА_2 один удар кулаком в живіт і один удар кулаком в ліве плече.

Свідок ОСОБА_4 в ході судового слідства показав,  що 23 лютого 2006 року,  близько 21 години за наказом старшого лейтенанта ОСОБА_5 він відвів ОСОБА_2 до медичного пункту. По дорозі ОСОБА_2 йому розповів,  що його побив ОСОБА_1.

З дослідженого в суді висновку судово-медичної експертизи № 364 від 03.03.06 року у ОСОБА_2 виявлена тупа закрита травма живота у вигляді розриву коси (селезінки),  ускладненого розвитком внутрішньочеревної кровотечі,  що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (а. с.  84-86).

Згідно висновку військово-лікарської комісії ОСОБА_1 придатний до військової служби (а. с.  158).

Оцінивши приведені докази в їх сукупності,  суд вважає їх достовірними і достатніми для постановления обвинувального вироку.

Протиправні дії ОСОБА_1,  в ході яких він,  будучи військовослужбовцем строкової служби,  близько 16 години 30 хвилин 23 лютого 2006 року,  в порушення вимог  ст.  ст.  11,  49,  50,  128 Статуту внутрішньої служби ЗС України та  ст.  ст.  3, 4 Дисциплінарного статуту ЗС України завдав ОСОБА_2 побої,  не перебуваючи з ним у відносинах підлеглості,  чим причинив останньому тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя у вигляді розриву коси (селезінки) та її подальшого видалення,  ускладненого розвитком внутрішньочеревної кровотечі,  тобто,  що потягло за собою тяжкі наслідки,  суд кваліфікує за  ст.  ст.  121 ч. 1 і 406 ч.3 КК України.

Обставини,  що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1,  суд визнає його щире каяття,  повне відшкодування матеріальної шкоди,  пов'язаної з лікуванням потерпілого ОСОБА_2 в Новоград-Волинському ТМО,  повне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 та часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 та часткове відшкодування моральної шкоди останньому.

Обираючи вид та міру покарання,  суд також враховує,  що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягається вперше,  до служби в армії і під час проходження служби характеризується позитивно,  мати останнього хворіє.

Враховуючи конкретні обставини справи,  особу винного,  обставини,  що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1,  суд дійшов висновку про можливість призначення останньому покарання нижче від найнижчої межі,  встановленої в санкціях  ст. ' ст.  121 ч. 1 і 406 ч.3 КК України,  відповідно до  ст. 69 КК України,  та застосувавши до останнього  ст.  62 КК України,  замінити позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні.

Заявлений до підсудного потерпілим ОСОБА_2,  у відповідності зі  ст. 1168 ЦК України цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 5000 грн.,  які підсудним відшкодовано в ході судового розгляду даної справи,  оскільки саме таку суму можливо стягнути з підсудного,  враховуючи матеріальний стан останнього. На підставі викладеного вище,  керуючись  ст.  ст. 323-324,  328 КПК України,  військовий суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за  ст.  ст.  121 ч.1 і 406 ч.3 КК України,  на підставі яких,  з застосуванням  ст. 69 КК України позбавити його волі:

· за  ст.  121 ч.1 КК України - строком на 2 (два) роки;

за  ст. 406 ч.3 КК України - строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців. Відповідно до  ст.  70 КК України,  остаточне покарання ОСОБА_1у визначити

3

шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  62 КК України замінити ОСОБА_1 позбавлення волі на утримання в дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1у рахувати з 12 (дванадцятого) квітня 2006 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - нагляд командування частини - відмінити і до вступу вироку в законну силу утримувати його на гауптвахті Житомирського зонального відділу ВСП.

Заявлений ОСОБА_2 до ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 50000 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13 (тринадцять) тисяч грн.

В частині відшкодування суми - 32000 грн.,  - відмовити.

Вирок може бути оскаржено і на нього внесено подання в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Житомирського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення,  а засудженим -протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.