Справа № 1-44
Справа надійшла: 27.10.06
Постанова про призначення: 02.11.06 Призначено на: 07.11.06
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
7 листопада 2006 року м. Житомир
Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону у складі:
головуючого - полковника юстиції ЖИЗНЄВСЬКОГО Ю.В.,
при секретареві - КАЦЮК М. В., з участю державного обвинувача - військового
прокурора Житомирського гарнізону підполковника юстиції КОЦЮБИ С. А., захисника-
адвоката ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2,
у відкритому судовому засіданні в розташуванні суду розглянув кримінальну справу про
обвинувачення рядового військової частини А 0281
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Олександрівська Томської обл., українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого призваного на військову службу Тисменецько-Тлумацьким РВК Івано-Франківської області в жовтні 2005 року -
у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 406 ч.3 і 121 ч.1 КК України.
Судовим слідством, військовий суд, -
ВСТАНОВИВ:
Близько 14 години 12 вересня 2006 року, біля їдальні на території 240 загальновійськового полігону, рядовий ОСОБА_1, бажаючи продемонструвати свою уявну перевагу та принизити честь і гідність військовослужбовця більш пізнішого періоду призову на військову службу рядового ОСОБА_2, покликав останнього до себе і наказав йому вимити його казанок, що останній і виконав.
Будучи невдоволеним неякісним миттям його казанка, ОСОБА_1, порушуючи вимоги ст. ст. 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби ЗС України, наказав ОСОБА_2 повзти по землі, а коли останній став підніматися, то ОСОБА_1 умисно вдарив його один раз ногою в ліву частину живота, спричинивши ОСОБА_2 тупу закриту травму черевної порожнини у вигляді розривів коси (селезінки), ускладнених розвитком внутрішньочеревної кровотечі, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Продовжуючи застосовувати насильство, ОСОБА_1 заставив ОСОБА_2 прийняти положення «струнко» і падати, тримаючи руки притиснутими до тулуба, що останній і виконав не менше трьох разів.
Після цього ОСОБА_1 примусив ОСОБА_2 проповзти навколо нього не менше 15 метрів.
Допитаний в суді підсудний ОСОБА_1 винним себе і інкримінованих йому злочинах визнав повністю і дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеному вище.
Потерпілий ОСОБА_2 в ході судового слідства показав, що 22 вересня 2006 року, близько 14 години біля їдальні полігону ОСОБА_1 наказав йому помити свій казанок, що він і виконав. Пред'явивши претензії за погано вимитий казанок, ОСОБА_1 наказав йому повзти по землі, а коли він піднімався, то останній вдарив його ногою в ліву частину живота.
2
Після цього ОСОБА_1 заставив його прийняти стройову стійку з положення «струнко» і падати з притиснутими до тулуба руками, що він і виконав три рази.
Продовжуючи знущання, ОСОБА_1 примусив його проповзти навколо себе не менше 15 метрів.
Того ж дня він звернувся за медичною допомогою, після чого був доставлений до хірургічного відділення військового шпиталю, де 13 вересня 2006 року йому було видалено селезінку.
Вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 406 ч.3 і 121 ч.1 КК України, крім особистого визнання ним своєї вини, підтверджується і іншими, зібраними по справі доказами, які підсудним та іншими учасниками процесу не оспорюються.
За клопотанням підсудного, підтриманим іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене у відповідності зі ст. 299 ч.3 КПК України. При цьому судом було роз'яснено, що в даному випадку учасники процесу будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Згідно висновку військово-лікарської комісії ОСОБА_1 придатний до військової служби /а.с. 154/.
Таким чином! суд вважає пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведеним в повному обсязі та доказаним, що близько 24 години 22 вересня 2006 року на території 240 загальновійськового полігону ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_2 один удар ногою в лівий бік живота, спричинивши цим останньому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що потягло за собою втрату органу - селезінки і кваліфікує його дії за ст. 122 ч. 1 КК України.
За ст. 406 ч. КК України, суд кваліфікує дії ОСОБА_1, в ході яких, він, будучи військовослужбовцем строкової служби, близько 24 годин 22 вересня 2006 року порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, передбачені ст. ст. 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби ВС України та ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, щодо ОСОБА_2, що виразилося в умисному нанесенні останньому одного удару ногою в живіт та спричинило тяжкі наслідки - тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння, а саме - розрив селезінки та її видалення та застосуванні іншого насильства.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, повне та добросовісне відшкодування потерпілому моральної та матеріальної шкоди, відшкодування державі збитків за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2
Обираючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд також враховує, що останній до кримінальної відповідальності притягається вперше, до служби в армії і під час її проходження характеризується виключно позитивно, фактично вислужив встановлений законодавством строк служби, сім'я підсудного перебуває в тяжких матеріально-побутових умовах і потребує його, допомоги, проживає в недобудованому будинку, сільська громада за місцем постійного проживання ОСОБА_1 і сам потерпілий просить суд не призначати підсудному покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, відношення самого потерпілого до підсудного, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання з випробуванням, застосувавши до останнього ст. 75 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 299 ч.3 КПК України, військовий місцевий суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 121 ч. 1 і 406 ч.3 КК України, на підставі яких позбавити його волі:
· за ст. 121 ч.1 КК України - строком на 5 (п'ять) років;
за ст. 406 ч.3 КК України - строком на 3(три) роки;
3
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_1 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Застосувавши ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти вищевказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 - « нагляд командування частини, » - відмінити.
Вирок може бути оскаржено і на нього внесено подання в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Житомирського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.