ВИРОК № 8

Іменем України

4 травня 2007 року                                                                                    м.  Черкаси.

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону в складі: головуючого під­полковника юстиції ФЕДОТОВА І.В.,  при секретарі БОБИЛЬОВІИ Т.С. ,  з участю державного обвинувача - військового прокурора Черкаського гарнізону підпол^ ковника юстиції РАДЬКА Ю.М. ,  захисника підсудного - адвоката «ОСОБА_2,  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду,  розглянув кримінальну справу про обвинувачення військовослужбовця військової частини А-2171 капіта­на

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.  Черкаси,  українця,  з вищою освітою,  розлученого,  який має на утриманні двох малолітніх дітей 1995 і 2002 років народження,  раніше не судимого,  на війсь­ковій службі за контрактом з 17 червня 2005 року,  прожива­ючого за адресою м.  Умань,  АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину передбаченого ч.2  ст. 410 КК України.

Військовий суд гарнізону,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  будучи військовою службовою особою і відповідальним за об­лік і збереження матеріальних цінностей та майна аеродрому „Умань" військової частини А-2423,  зловживаючи своїм службовим становищем,  з корисливих моти­вів,  на початку жовтня 2005 року викрав 8 аеродромних залізобетонних плит ПАГ-14,  загальною вартістю 2729 грн. 52 коп.

Він же,  в середині жовтня 2005 року,  повторно,  з тією ж метою,  викрав 12 аеродромних залізобетонних плит ПАГ-14,  загальною вартістю 4094 грн. 28 коп. Всього ОСОБА_1 викрав іншого військового майна,  аеродромних залізобетон­них плит ПАГ-14 на загальну суму 6823 грн. 80 коп.,  чим спричинив військової частині матеріальні збитки. Викраденим він розпорядився за своїм розсудом.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе в інкриміновано­му йому злочині визнав повністю і дав покази,  які відповідають викладеному ви­ще. При цьому він пояснив,  що дійсно в середині жовтня 2005 року він,  будучи відповідальним за збереження військового майна аеродрому „Умань",  бажаючи отримати гроші,  домовився з сторонніми особами за продаж їм 8 аеродромних за­лізобетонних плит ПАГ-14 по 140 грн. за плиту. Крім того,  в середині жовтня 2005 року,  з тією ж метою,  він домовився з приватним підприємцем ОСОБА_3 про продаж йому 12 аеродромних залізобетонних плит ПАГ-14 по 140 грн. за плиту. Всі плити знімалися з авіаційних газовідбійників,  а отримані гроші він ви­користав за власним розсудом.

Окрім визнання своєї вини,  вина підсудного ОСОБА_1 в скоєні ним злочину,  повністю встановлена і доведена іншими,  дослідженими в судовому засі­данні доказами.

Свідок ОСОБА_4 показав,  що в жовтні 2005 року,  будучи охоронцем аеродрому „Умань",  він неодноразово доповідав відповідальному за збереження майна аеродрому ОСОБА_1,  про зникнення з газовідбійників аеродромних за­лізобетонних плит. Як далі показав ОСОБА_4,  зі слів ОСОБА_1 йому відомо,  що останньому було відомо про факти зникнення з газовідбійників аеродромних залізобетонних плит ПАГ-14.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_3 вбачається,  що в жовтні 2005 року він домовився з ОСОБА_1 про продаж останнім 12 аеро­дромних залізобетонних плит ПАГ-14,  які знаходилися на аеродромі „Умань" по 140 грн. за плиту,  які і були в подальшому вивезені з території аеродрому.

Наказом командира військової частини А-2488 №418 від 19.04.2004 року ОСОБА_1 був призначений відповідальним за облік та збереження матеріаль­них цінностей та майна військового містечка №26 та аеродрому „Умань".

Згідно повідомлення начальника інженерно-аеродромного управління логі­стики командування Повітряних Сил України,  вартість однієї аеродромної залізо­бетонної плити ПАГ-14 V категорії складає 341 грн. 19 коп.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події,  з участю підсудного,  встановлена фактична кількість та місцезнаходження проданих останнім аеро­дромних залізобетонних плит ПАГ-14.

Оскільки ОСОБА_1,  як військова службова особа,  зловживаючи своїм службовим становищем,  повторно,  скоїв викрадення іншого військового майна,  то ці його дії суд кваліфікує за ч.2  ст. 410 КК України.

2

Військовим прокурором Черкаського гарнізону,  в інтересах правонаступ­ника військової частини А-2171 - військової частини А-4465,  до підсудного ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування заподіяної державі майнової шкоди в розмірі 6823 грн. 80 коп.

Приймаючи рішення по заявленому військовим прокурором позову до під­судного ОСОБА_1,  військовий суд вважає,  що його обґрунтованість підтвер­джена наведеними вище доказами.

Відповідно до  ст.  1166 ЦПК України,  військовий суд,  з урахуванням част­кового відшкодування майнової шкоди підсудним,  вважає необхідним позов вій­ськового прокурора задовольнити частково,  відшкодував з ОСОБА_1 на ко­ристь військової частини А-4465 - 2000 грн.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд приймає до ува­ги,  що до кримінальної відповідальності він притягується в перше,  по службі ха­рактеризується позитивно,  а його щире каяття в скоєному,  добровільне часткове відшкодування завданих збитків і перебування на його утриманні двох неповнолі­тніх дітей,  суд визнає обставинами,  що пом'якшують покарання.

Враховуючи особу підсудного,  обставини справи,  та обставини що пом'якшують покарання,  суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання і визнає за доцільне застосувати до нього  ст.  75 КК Украї­ни.

На підставі викладеного та керуючись  ст.   ст.  323 та 324 КПК України,  суд гарнізону,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч.2  ст. 410 КК України,  на підставі якої позбавити його волі стро­ком на 5 (п'ять) років.

На підставі  ст.  75 КК України,  звільнити ОСОБА_1 від відбування при­значеного йому покарання,  якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки,  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі  ст.  76 КК України,  покласти на засудженого такі обов'язки:

1)    не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу ор­гану кримінально-виконавчої системи;

2)    повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід щодо засудженого - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили,  залишити без зміни.

Цивільний позов військового прокурора Черкаського гарнізону до засу­дженого ОСОБА_1 задовольнити частково і стягнути з останнього на користь військової частини А-4465 - 2000 (дві тисячі) грн.

Судові витрати по справі,  пов'язані з проведенням судово-бухгалтерскої експертизи в розмірі 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 67 коп. покласти на засу­дженого і стягнути їх з останнього на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області.

Речові докази по справі - книгу прийому-передачі чергування на аеродромі „Умань" за 2005 рік передати за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку у військовий апеля­ційний суд Центрального регіону,  через військовий місцевий суд Черкаського га­рнізону,  протягом 15 діб з моменту його проголошення.