ВИРОК № 5

Ім'ям                                   України

18 березня 2009 року                                                                                               м.  Кіровоград

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону у відкритому судовому засіданні,  в розташуванні частини,  в складі: головуючого судді полковника юстиції ТОРОПЕНКА М. В.,  при секретарі БІЛОУС A.M.,  з участю державного обвинувача заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону - майора юстиції РЯБОВОЛА С. В.,  захисника -адвоката ОСОБА_2,  розглянув кримінальну справу відносно військовослужбовця за контрактом солдата військової частини А-1405

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця

м.  Знам'янка Кіровоградської області,  українця,  громадянина України,  не одруженого,  з середньою освітою,  не судимого,  проживаючого в м.  Знам'янка Кіровоградської області, АДРЕСА_1,  на військовій службі в Збройних Силах України з квітня 2007 року,

у вчинені злочину,  передбаченого  ст.  408 ч. 1 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд гарнізону,  -

встановив:

ОСОБА_1,  будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом,  не бажаючи переносити тягар військової служби,  та з ціллю ухилитися від неї,  самовільно залишив місце служби і незаконно знаходився за її межами,  з 22 червня 2007 року по 9 лютого 2009 року,  їздив по Україні,  працював на тимчасових роботах,  носив цивільну форму одягу,  приховував свою належність до армії,  тобто вчинив дезертирство.

Допитаний в період досудового слідства і в судовому засіданні,  підсудний визнав себе винним у дезертирстві і показав,  що дійсно самовільно залишив місце служби,  викинув військову форму одягу,  працював на тимчасових роботах і приховував свою належність до армії,  так як не бажав виконувати обов'язки по військовій службі.

Крім визнання своєї вини підсудним,  його винуватість доведена і стверджується слідуючими доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Так,  свідок ОСОБА_3 (командир військової частини) в суді показав,  що ОСОБА_1 22 червня 2007 року самовільно залишив військову службу. Прийнятими ним заходами не було встановлено місце знаходження підсудного,  і лише 9 лютого 2009 року,  останній,  був доставлений в військову частину.

Свідки по справі - військовослужбовці ОСОБА_4 та ОСОБА_5  (їх покази досліджені в судовому засіданні (кожен окремо показали,  що ОСОБА_1 без будь яких поважних причин самовільно залишив місце служби,  22 червня 2007 року,  про що,  останні,  доповіли командуванню військової частини.

Крім того,  свідок ОСОБА_6 (мати підсудного) в суді показала,  що із повідомлення командування частини,  її син,  ОСОБА_1,  22 червня 2007 року,  не з'явився на службу. І лише згодом,  неодноразово,  син телефонував додому і говорив,  що не бажає повертатись на службу,  так як влаштувався на роботу і отримує непогані грошові кошти.

Відповідно до постанови військової прокуратури,  від 23.08.2007 року,  ОСОБА_1 був оголошений в розшук,  як особа,  що самовільно залишила місце служби

2

Згідно висновку військово-лікарської комісії ОСОБА_1 - здоровий та придатний до військової служби.

Таким чином,  оскільки ОСОБА_1,  будучи військовослужбовцем за контрактом,  самовільно залишив місце служби з метою ухилитися від військової служби,  і незаконно не з'являвся на службу,  з 22 червня 2007 року по 9 лютого 2009 року,  то такі його дії суд розцінює як дезертирство,  і кваліфікує за ч. 1  ст.  408 КК України.

По місцю служби і проживання підсудний характеризується - позитивно.

Обставини,  що пом'якшують покарання підсудному,  суд визнає такі як - щире каяття,  добровільне відшкодування завданого збитку,  його молодий вік,  те що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

При призначенні виду та міри покарання підсудному,  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину,  обставини,  які пом'якшують покарання і вважає за можливе перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкції статті за цей злочин,  тобто застосувати  ст.  69 КК України,  і призначити покарання у вигляді обмеження волі,  яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного,  та керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  військовий місцевий суд гарнізону,  -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  408 ч. 1 КК України,  і з застосуванням  ст.  69 КК України,  призначити покарання 1 (один) рік обмеження волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу,  залишити попередню - нагляд командування військової частини.

Початок строку відбуття покарання засудженому обчислювати із дня прибуття в кримінально-виконавчу установу відкритого типу.

На вирок суду сторонами може бути подана апеляція в військовий апеляційний суд Центрального регіону,  через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону,  на протязі 15 діб із дня його проголошення,  а засудженим з моменту вручення йому копії вироку.