05.04.2011
Справа №22ц - 666 Головуючий в І інстанції:
ОСОБА_1
Категорія: 44 Доповідач: Майданік В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року квітня місяця 05 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Майданіка В.В.
суддів: Базіль Л.В.
ОСОБА_2
при секретарі Шаповаловій К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –комунальне підприємство “Новокаховська дирекція єдиного замовника”) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації, -
ВСТАНОВИЛА:
30 травня 2003 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Позов обґрунтований тим, що в 1986 році він зареєстрував з відповідачкою шлюб, спірна однокімнатна квартира була отримана у вересні 1986 року на сім’ю у складі трьох осіб: нього, відповідачку та її дочку ОСОБА_5 Перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, в 1992 році вони внесли перший внесок на будівництво трикімнатної квартири в житлово-будівельному кооперативі "Будівельник" (далі –ЖБК "Будівельник"), до членів ЖБК було прийнято відповідачку. У 1994 році між ним та відповідачкою шлюб було розірвано, відповідачка створила нову сім’ю із ОСОБА_6 та в лютому 1996 року отримала ордер на квартиру АДРЕСА_2 в ЖБК "Будівельник" –і переїхала до вказаної квартири. Із цього часу в спірній квартирі не мешкає, не несе витрат на оплату квартирної плати та комунальних послуг. З підстав ст.71 ЖК України просив задовольнити позов.
У подальшому ОСОБА_4 змінив підставу позову й просив визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, з підстав, передбачених ст.107 ЖК України та доповнив вимоги про зняття її з реєстрації за адресою спірної квартири.
18 червня 2003 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом дор ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що проживає разом з відповідачем у спірній квартирі з 1986 року. Останнім часом між ними склалися неприязні стосунки, ОСОБА_4 змінив замки на вхідних дверях до квартири, у зв’язку з чим вона позбавлена можливості потрапити до неї.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 03 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 08 липня 2009 року, у задоволенні первісного і зустрічного позовів було відмовлено.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 жовтня 2010 року зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог ОСОБА_4 було скасовано і справу в цій частині було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 25.11.2010 року до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено балансоутримувача державного житлового фонду міста ОСОБА_7 - комунальне підприємство “Новокаховська дирекція єдиного замовника”.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2010 року позов ОСОБА_4 було задоволено. Суд вирішив: визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_3; рішення суду є підставою для зняття ОСОБА_3 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказала, що суд не дав оцінки її доказам, зокрема про те, що вона разом з ОСОБА_4 декілька місяців проживала в квартирі №103 по вул.Щорса і допомагали її дочці робити ремонт у квартирі, що з 07.04.2003р по 30.04.2003р року вона знаходилася на курсах перекваліфікації в м.Херсоні і що з 08 по 20 травня 2003 року її відсутність у спірній квартирі була вимушеною через догляд за батьком –інвалідом і людиною похилого віку. Також зазначила, що суд не взяв до уваги її звернення до органів міліції з приводу чинення їй перешкод у користуванні спірним житлом, а також те, що до кооперативної квартири вселилася не сім’я з трьох осіб, а лише її дочка ОСОБА_5 і що вона (ОСОБА_3П.), що розірвала з ОСОБА_6 шлюб у червні 1996 року, не мала ніяких намірів на проживання в зазначеній кооперативній квартирі.
У своєму запереченні ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно зі ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.107 вказаного Кодексу в разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття; якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім’я, то договір найму жилого приміщення не розривається. А член сім’ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
У 1986 році сторонами була отримана однокімнатна квартира АДРЕСА_4 на сім’ю складом три особи: ОСОБА_4 ОСОБА_3 та дочку останньої –ОСОБА_5
На теперішній час вказана квартира не приватизована, належить до державного житлового фонду м.Нова Каховка, зазначений будинок перебуває на балансі комунального підприємства “Новокаховська дирекція єдиного замовника”.
Шлюб між сторонами розірвано в судовому порядку в 2006 році.
Суд першої інстанції, враховуючи вище зазначене, дослідивши належним чином докази у справі, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову, оскільки в матеріалах справи є докази вибуття ОСОБА_3 на інше постійне місце проживання (створення ОСОБА_3 у 1995 році нової сім’ї з ОСОБА_6, отримання нею на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 20.02.1996 року ордеру на нову квартиру АДРЕСА_5 в ЖБК "Будівельник" на сім’ю в складі 3 осіб: себе, свою дочку та чоловіка ОСОБА_6, куди вона переїхала для проживання). Крім того, судом обґрунтовано встановлено (на підставі акту від 22.05.2003 року НК ЖКП "Комунсервіс" (а.с.7), пояснень свідка ОСОБА_8, ОСОБА_9, рішення суду від 28.07.2006 року про розірвання шлюбу між сторонами (а.с.238)), що у 1997 році ОСОБА_4 повторно уклав шлюб з відповідачкою, переїхавши до неї на вул.Щорса буд.61, проте сімейні стосунки між ними не склалися і в 2000 році він повернувся до себе в квартиру АДРЕСА_6, де проживає до теперішнього часу, а ОСОБА_3 залишилася проживати у квартирі по вул.Щорса.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не підтверджені належними доказами і висновків суду не спростовують.
Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що могли б слугувати підставою для скасування чи зміни рішення суду, колегією суддів не встановлено, а перевірені доводи заявника висновків суду не спростовують, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: