Справа №1-41

Справа надійшла у ВСВГ: 29.06.06

Постанова про призначення у ВСВГ: 06.07.06 Призначено на ВСВГ: 12.07.06 Призначено на ВСЖГ: 17.10.06

ВИРОК

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

19 грудня 2006 року                                                                                      м. Житомир

Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону у складі:

головуючого - полковника юстиції ЖИЗНЄВСЬКОГО Ю.В.,

при секретареві - КАЦЮК М. В.,  з участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Вінницького гарнізону капітана юстиції ВАХУЛИ Любомира Ярославовича,  захисника-адвоката ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в розташуванні суду розглянув кримінальну справу про обвинувачення колишнього військовослужбовця військової частини А 3769 старшого солдата

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця м. Хмільника Вінницької області,  з середньо-спеціальною освітою,  українця,  громадянина України,  не одруженого,  раніше не судимого,  призваного на військову службу Хмільницьким РВК Вінницької області в квітні 2005 року і звільненого з військової служби в запас в квітні 2006 року -

у скоєнні злочину,  пережбаченого  ст. 406 ч.2 КК України.

Судовим слідством військовий суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  близько 18 години 45 хвилин 21 березня 2006 року,  в розташуванні солдатської їдальні військової частини А 3769,  будучи невдоволенні тим,  що ОСОБА_3,  з яким він не перебував у відносинах підлеглості,  під час роздачі масла не видав йому додаткової порції,  наніс останньому два удари кулаком в обличчя,  після чого двома руками штовхнув ОСОБА_3 на стіну,  в яку останній вдарився спиною.

2

В цей час черговий їдальні прапорщик ОСОБА_4,  почувши шум бійки і сварку,  прибіг на місце події і відборонив ОСОБА_1 від ОСОБА_3

Однак,  ОСОБА_1,  не припиняючи побиття ОСОБА_3,  в присутності старшого за військовим званням ОСОБА_4,  наніс ОСОБА_3 ще два удари кулаком в обличчя.

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді пігментації шкіряних покривів на спинці носа,  синців під правим та лівим оком,  незначної деформації кісток носа та потовщення надкісниці в проекції пігментації шкіряних покривів,  чим порушив вимоги  ст.  ст.  11, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби ЗС України та  ст.  ст.  1 -4 Дисциплінарного статуту ЗС України.

В ході судового слідства підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав,  що він не наносив ОСОБА_3 ударів.

Винність ОСОБА_1 підтверджується слідуючими дібраними по справі і дослідженими в суді,  доказами.

Так,  з оголошених і досліджених в суді показів потерпілого ОСОБА_3 вбачається,  що 21 березня 2006 року останній виконував обов'язки по службі в їдальні частини,  пов'язані з накриванням столів їжею.

ОСОБА_1,  який вживав їжу окремо від підрозділу,  почав вимагати від нього порцію масла,  на яку не мав права. Він повідомив ОСОБА_1,  що не може виконати його вимоги,  оскільки порції пораховані.

Будучи невдовелений такими обставинами,  ОСОБА_1 двічі вдарив його кулаком в обличчя і,  схопивши двома руками за курточку,  штовхнув його де стіни.

В цей же час до них підбіг черговий їдальні прапорщик ОСОБА_4 і відборонив ОСОБА_1 від нього.

Після цього,  ОСОБА_1 ще двічі вдарив його кулаком в обличчя і вибіг з їдальні.

З оголошених і досліджених в суді показів свідка ОСОБА_5 вбачається,  що 21 березня 2006 року він та ОСОБА_3 виконували свої обов'язки по службі,  пов'язані з накриванням столів їжею в солдатскій їдальні частини.

В цей час в їдальні приймав їжу ОСОБА_1.

Перебуваючи у цеху приготування їжі,  він почув лайку з боку останнього,  а коли зайшов в зал прийому їжі,  то побачив,  як ОСОБА_1,  тримаючи ОСОБА_3 за куртку,  наніс удар кулаком в обличчя останньому і намагався нанести ще удар.

В той час він побачив,  як до них прибіг черговий їдальні прапорщик ОСОБА_4,  та відборонив ОСОБА_1 від ОСОБА_3

Після цього він повернувся на своє робоче місце,  а ОСОБА_4 залишився разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в залі.

3

Пізніше він бачив на обличчі ОСОБА_3 два синці під очима та припухлий ніс.

Допитаний в ході судового слідства свідок ОСОБА_6,  юрисконсульт військової частини А 3769,  показав,  що 22 березня 2006 року на ранковому шикуванні офіцерів йому стало відомо про те,  що 21 березня 2006 року в приміщенні солдатської їдальні ОСОБА_1 побив ОСОБА_3,  внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.

Того ж дня він бачив в приміщенні їдальні ОСОБА_3,  в якого під очима були синці.

З дослідженого в суді висновку експерта №266 від 24.04.06р.,  ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді пігментації шкіряних покривів на спинці носа з поверхневими рубцевими змінами по периферії пігментації,  синців під правим і лівим оком,  ознак незначної деформації кісток носа та потовщення надкісниці в проекції пігментації шкіряних покривів,  що могли бути наслідком заживления поверхневої забійної ранки,  яка могла бути заподіяна дією тупого предмету і по давності могла виникнути приблизно в числах 21 доби до моменту обстеження 7 квітня 2006 року. Ушкодження такого характеру по ступеню тяжкості належить до категорії легких тілесних ушкоджень / а.с.  40, 44-45/.

Покази підсудного ОСОБА_1 про те,  що він не завдавав побоїв ОСОБА_3,  суд вважає такими,  що не відповідають дійсності і дані з метою уникнення кримінальної відповідальності,  оскільки вони спростовуються дослідженими в суді показами потерпілого ОСОБА_3,  свідка ОСОБА_5 та допитаного в суді свідка ОСОБА_6,  а також дослідженого в суді висновком судово-медичного експерта №266 від 24.04.06р.,  які між собою співпадають і не протирічать одне одному.

Суд також вважає покази допитаного в суді свідка ОСОБА_4 такими,  що не відповідають дійсності,  а саме про те,  що він не бачив як ОСОБА_1 завдавав удари ОСОБА_3

Змінивши покази в ході судового слідства,  ОСОБА_4 послався на те,  що його примусив дати покази проти ОСОБА_1 начальник відділення дізнання ВСП ОСОБА_7

Дослідивши матеріали справи,  допитаний в ході судового слідства в якості свідка ОСОБА_7,  який показав,  що приблизно в кінці березня - на початку квітня 2006 року йому зателефонував ОСОБА_6,  та повідомив про побиття ОСОБА_1 ОСОБА_3,  і на підставі даної інформації ним було проведено перевірку і порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1,  суд вважає покази ОСОБА_4 в суді дані з метою допомогти підсудному уникнути відповідальності.

Будь-якого факту,  щодо примушення ОСОБА_4 органами досудового слідства та дізнання давати неправдиві покази відносно ОСОБА_1,  судом не встановлено.

4

З оголошених і досліджених в суді показів ОСОБА_4,  даних в ході дізнання,  вбачається,  що 21 березня 2006 року останній ніс службу черговим їдальні.

Близько 18 години 45 хвилин,  перебуваючи у варочному цеху,  він почув шум в залі для прийому їжі. Коли він туди прибіг,  то побачив,  що ОСОБА_1 тримає за куртку ОСОБА_3

Розборонивши їх,  він почав з'ясовувати причину конфлікту. Відразу пояснень від останніх він не отримав. В цей час ОСОБА_3 і ОСОБА_1 знаходилися за його спиною.

Останній наніс удар першому в обличчя. Він побачив у ОСОБА_3 почервоніння на обличчі. Поруч з ними знаходився ОСОБА_5,  який це все бачив / ах. 55- 66, 67-71/.

Згідно виписного епікризу від 18.04.06р. ОСОБА_1 придатний до військової служби/а.с.  146/.

Оцінивши приведені докази в їх сукупності,  суд вважає вину ОСОБА_1 в інкримінованому Йому злочині,  доведеною повністю.

Протиправні дії ОСОБА_1,  в ході яких він,  будучи військовослужбовцем строкової служби,  21 березня 2006 року,  близько 18 години 45 хвилин,  в солдатській їдальні військової частини А 3769,  всупереч вимог  ст.  ст. И,  49,  50,  127,  126 Статуту внутрішньої служби ЗС України та  ст.  ст.  1-4 Дисциплінарного статуту ЗС України порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості щодо ОСОБА_3,  що виявилося в завданні останньому побоїв та заподіянні легких тілесних ушкоджень,  суд кваліфікує за  ст. 406 ч.2 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1у,  суд,  враховуючи,  що останній до кримінальної відповідальності притягається вперше,  характеризується позитивно,  вислужив встановлений законодавством України строк військової служби,  дійшов висновку про можливість виправлення його без ізоляції від суспільства,  застосувавши до останнього  ст. 75 КК України.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323-324 КПК України,  військовий місцевий суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за  ст. 406 ч.2 КК України,  на підставі якої позбавити його волі строком на 2 (два) роки.

Застосувавши  ст. 75 КК України,  звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання,  якщо він протягом визначеного судом іспитового строку -1 (один) рік не вчинить нового злочину і відповідно до  СТ. 76 КК України виконає покладені на нього обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи,  навчання,  періодично з'являтися для реєстрації у вищевказані органи.

Запобіжний захід ОСОБА_1у - підписку про невиїзд,  - відмінити.

5

Вирок може бути оскаржено і на нього внесено подання в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Житомирського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.