справа № 2-4138/09                      

 Р І Ш Е Н Н Я              

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11 червня 2009  року  Московський районний суд міста Харкова

у складі:  головуючого  судді - Гончара В.О.

при секретарі Свистун  А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд

                          встановив:

Позивачка і її представник звернулись до суду з позовом про стягнення аліментів, посилаючись на те, що з  травня 2004 року позивачка з відповідачем  стали  проживати  в цивільному  шлюбі, від якого 05.02.05 року  у  них народився  син,  батьком  якого  у  свідоцтві  про  народження  вказано  відповідача,  вони вели  сумісне  господарство,  після  народження  дитини  вона  знаходилася  у  відпустці  по  догляду  за  дитиною,  відповідач  займався  підприємницькою  діяльністю  і  сімейний  доход  у  них  був  приблизно  5000  грн. на  тиждень. В  листопаді  2007  року  вони  припинили  шлюбні  відносини  і  відповідач  не  займається  виховання  сина, недостатньо  надає  матеріальну  допомогу, не приймає участі у додаткових витратах сина який відвідує гуртки малювання, танці та англійської мови, плата за дитячий садок, тому  просить  стягнути  з  відповідача аліменти  в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно до досягнення дитини повноліття а в разі продовження навчання у вищому навчальному закладі, до закінчення навчання а також додаткові витрати в розмірі 135 грн.  

Відповідач позов  не визнав мотивуючи тим що він не в змозі надавати допомогу в розмірі якому просить позивачка в зв*язку з тим що він на теперішній час не займається підприємницькою діяльністю  в зв*язку з припиненням, не працює, в другій сім*ї у нього  народилася дитина, жінка знаходиться у декретній відпустці.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

 Судом  встановлено  що сторони  перебували  в  цивільному  шлюбі  від  якого  05.02.05  року народився  син,  батьком  якого  в  свідоцтві  про  народження  вказано  відповідача,  як  вбачається  з  копії  свідоцтва  про  народження  (а.с. 4,6).  Згідно  наданої  довідки  являється  інвалідом  дитинства  (а.с. 5.

Як  посилається позивачка колишній  її  співмешканець  займався підприємницькою  діяльністю  і  його  дохід  складав  примірно  5000  грн.  на  тиждень.

Із наданої копії заяви до департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 27.01.09 року, вбачається що відповідач просив припинити  підприємницьку діяльність (а.с 18)  Згідно наданої копії  свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця на відповідача, на останньому  державним реєстром  зроблена відмітка про припинення  підприємницької діяльності (а.с. 23), крім того відповідач на час розгляду справи по суті не працює, шукає роботу, зареєстрував шлюб від якого мають малолітню дитину і на теперішній час, як він пояснив суду, він не в змозі надавати допомогу на утримання сина в розмірі який просить стягнути позивачка.

З  урахуванням  викладеного  суд  вважає  що  на час розгляду справи по суті відповідач  не  має  змоги  надавати  позивачці матеріальну допомогу в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно а також додаткових витрат в розмірі 135 грн., тому суд стягує з відповідача аліменти в розмірі ј частини  з усіх видів заробітку відповідача, що не позбавляє позивачку в разі зміни матеріального становища відповідача або отримання нерегулярного заробітку звернутися до суду з позовом в тому числі і на додаткові витрати.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 212 -215 ЦПК України, ст.ст. 180,182, 184, 185 Сімейного Кодексу України суд –

                        ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до  її повноліття.

Аліменти стягувати на користь ОСОБА_1 починаючи з 14.01.09 року.

В остальній частині позовних вимог відмовити, роз*яснивши позивачці її право, в разі зміни матеріального становища відповідача, звернутися до суду з аналогічним позовом.

  Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати-держмито в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                    В.О.Гончар