Судове рішення #5687372

                                                                                                                        

                             

 

 

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

                                                              П О С Т А Н О В А

                                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                                                                        Справа № 2а-357/08

  11 серпня   2008 року Львівський окружний адміністративний суд

в складі : головуючого - судді  Дем'яновського Г.С.,

                при секретарі               Хома    Ю.Р.

               розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Яворівської райдержадміністрацїї про нарахування і виплату соціальної грошової допомоги.

в с т а н о в и в :

 

    Адміністративний позивач -ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту Яворівської райдержадміністрацїї про нарахування і виплату грошової допомоги,покликаючись на те,що їй ,як учаснику бойових дій  відповідно до  Закону України „Про статус ветеранів війни,гарантїї їх соціального захисту” від 22.10.1993 року з доповненнями щорічно до 05 травня має виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком.В 2005-2006 рр йому виплатили 500 грн.,в 2007 році йому виплатили 280 грн ,а повинні були виплатити :

      2005 рік- 332 грн.х5=1660 грн., 2006 рік-359 грн.х5=1795 грн., 2007 рік-410 грн.х5=2050 грн.  і таким чином йому недоплачено      4725 грн.00 коп.,які він і просить стягнути.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю    .

Представник відповідача в судове засідання не з”явився ,подав заперечення ,в яких просить в позові відмовити,врахувати пропущений строк звернення до суду,справу слухати в його відсутність.Суд вважає,що справу слід розглядати в відсутність представника відповідача.

Вислухавши пояснення сторін,перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1. до Управління праці та соціального захисту Яворівської райдержадміністрацїї про нарахування і виплату грошової допомоги. підлягає до задоволення частково з наступних підстав:

-з посвідчення  с.НОМЕР_1 ,виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 року вбачається,що ОСОБА_1. є учасником бойових дій і відповідно до ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни,гарантїї їх соціального захисту” і має право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня кожного року у розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком,

-листом від ІНФОРМАЦІЯ_2 року управління праці та соціального захисту-відповідач по справі відмовило позивачці в отриманні одноразових допомог,мотивуючи це тим,що видатки вони проводять лише в межах бюджетних асигнувань.

Суд вважає,що означене рішення є частково неправомірним ,оскільки статтею 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.                                                                                              

Таким чином, обмеження прав позивача щодо розміру одноразової грошової допомоги

протиправним, а її виплату необхідно здійснювати у розмірі, визначеному Законом України «Про                                                                                                            

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без обмежень.

Це ж підтверджено Рішенням   Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі    №1-29\2007 ,де зазначено,що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. У статті 64 Конституції України                                                                                                                   вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.Обмеження прав і свобод громадян,які закладені в Закон України „Про державний бюджет” ,не можуть бути підставою для невиплати учасникам війни одноразових грошових допомог в повному обсязі.Оскільки рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значенння для судів загальної юрисдикцїї при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами,які виникли внаслідок положень статей зазначених законів,тто суд вважає,що    соціальні гарантїї учасникам війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими правовими актами.

Верховний Суд в своєму листі 14.07.2006 року №1-5\400 надав роз'яснення щодо застосування законодавства з аналогічних правових відносин з огляду на рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи. Реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.Тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача про невиділення бюджетних асігнувань та інші  

Однак,разом з тим, суд вважає,що позовні вимоги можуть бути задоволені лише в межах виплат 2007 бюджетного року,оскільки в 2005-2006 рр.Конституційний Суд України не розглядав питань вілповідності Конституцїї України норм Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” і норм Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”і таким чином слід зобов”язати  управління праці та соціального захисту населення Ярорівської райдержадміністрацїї Львівської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_1. одноразову грошову допомогу за 2007 рік в розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком,яка діяла на момент строку виплати допомоги,а в решті позову відмовити.

Визначаючи розмір соціальної допомоги,яка підлягає виплаті ,суд виходить з вимог ст.62 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”з наступними змінами та доповненнями,де зазначено,що для осіб які втратили працездатність,розмір прожиткового мінімуму,що у відповідності  до ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне страхування”тотожній з мінімальним розміром пенсїї за віком,станом на день виплати згаданої разової допомоги становить 410 грн.06 коп.Таким чином позивачу в 2007 році повинні були виплатити 2050 грн.30 коп.,а виплатили 280 грн.,то йому належить отримати ще 1770 грн.30 коп.

Оскільки відповідач наполягає на застосуванні пропущенного строку звернення до адміністративного суду,то суд вважає,що хоча і позов розглядається по суті,це є також підставою для відмови в позові в частині ,що стосується виплат за 2005-2006 рр.,оскільки позивач не навів поважних причин для поновлення пропущеного строку,знаючи про порушення свого права в 2005-2006 рр.

      Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 158,159,160, 161, 163, 162, 128 КАС України, Законом України  „Про статус ветеранів війни,гарантїї їх соціального захисту” від 22.10.1993 року,  Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі      №1-29\2007   ,суд

п о с т а н о в и в :

    Позов задоволити частково. Зобов”язати  управління праці та соціального захисту населення Яворівської райдержадміністрацїї Львівської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу  за 2007 рік в розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком, тобто  з врахуванням часткової виплати стягнути з управління праці та соціального захисту населення Яворівської райдержадміністрацїї Львівської області на користь ОСОБА_1 1770 грн.30 коп.В решті позову відмовити.

   Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.                                                                             

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду і подання після цього протягом 20-днів апеляційної скарги з поданням її копії до Львівського адміністративного апеляційного суду.

Суддя:підпис-оригіналом звірено.

Суддя:                                                                                                                     Дем'яновський Г.С.                                             

 

 

 

 

 

                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація