АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-19581/11 Номер провадження 22-а/1690/8711/11Головуючий у 1-й інстанції Чабаненко В.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: судді Омельченко Л.М.
Судців: Карпушина Г.Л., Триголова В.М., розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області про перерахунок пенсії в зв’язку з підвищенням мінімальної пенсії та перерахуванням розміру додаткової пенсії.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду ОСОБА_1,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 вересня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Зобов’язано Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в зв’язку зі зміною розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року, 01 квітня 2010 року, 01 липня 2010 року та послідуючим перерахунком розміру пенсії в зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії, а також додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю по ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
З судовим рішенням не погодився відповідач, який в апеляційній скарзі просить скасувати рішення, оскільки вважає, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального права та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (посвідчення серії А №160808) має II групу інвалідності внаслідок захворювання пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим має право на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку по здійсненню позивачу виплати пенсії у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за віком у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірі мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ч.І ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України. У ст. 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17 листопада 2005 року - відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 6 червня 1996 року особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недорахованих пенсійних виплат у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів також дійшла висновку, що визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги. Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначених за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Безпідставними вважає колегія судців посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що розмір пенсії позивачу повинен виплачуватись, не відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 січня 2010 року, з 01 квітня 2010 року, з 01 липня 2010 року та послідуючий перерахунок розміру пенсії і додаткової пенсії в зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії без встановлення строку обмеження, тобто здійснення перерахунку пенсії на майбутнє.
Відповідно до ч.І ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, задоволення місцевим судом вимог позивача щодо захисту прав та інтересів осіб на майбутнє, без їх порушення є невірним.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, межами позовних вимог ОСОБА_2 було зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та додаткової пенсії з 01 квітня 2010 року, а не з 01 січня 2010 року, як постановлено в рішенні суду першої інстанції.
За вказаних обставин судова колегія приходить до висновку, що рішення місцевого суду підлягає зміні, шляхом виключення з рішення положення про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року, та з послідуючим перерахунком розміру пенсії і додаткової пенсії ОСОБА_2М в зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії без встановлення строку обмеження. Цим рішенням зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії і додаткової пенсії згідно положень ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року з урахуванням змін розміру мінімальної пенсії протягом цього періоду.
Керуючись ст. ст. 183-2 ч. 10, 197, 201 ч. 1 п. 1, 205 ч. 2 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області задовольнити частково.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 вересня 2010 року в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області здійснити перерахунок пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року, та з послідуючого перерахунку розміру пенсії і додаткової пенсії ОСОБА_2М без встановлення строку обмеження, змінити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року з урахуванням змін розміру мінімальної пенсії протягом цього періоду.
Рішення набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: суддя /підпис/ ОСОБА_1
Судці: /підпис/ ОСОБА_3 /підпис/ ОСОБА_4
Згідно: суддя