Справа № 22ц-1726/2009р.    Головуючий у першій інстанції-Василенко Ю.Л.

      Категорія - цивільна                           Доповідач - Боброва І.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

      17 серпня 2009 року                                      м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   у  складі :

               головуючого - судді Лакізи Г.П.

         суддів -  Бобрової І.О., Коренькової З.Д.

         при секретарі - Марченко О.О.

              з участю - позивача, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення надбавки до ставки заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Відділ освіти Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області зобов'язано при кожній виплаті заробітної плати повідомляти позивача про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, суму заробітної плати, що належить до виплати,           

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не взяв до уваги, що відповідачем в штатний розпис станом на 01.10.2008 року окрім посадового окладу в сумі 1074 грн., надбавки за методичну роботу в сумі 115 грн. 50 коп., доплати за вислугу років в сумі 322 грн. 20 коп., не внесено і 20 % надбавки, яку вона отримувала за складність і напруженість у праці в сумі 214 грн. 80 коп., а отже місячний фонд її заробітної плати станом на 01.10.2008 року становив не 1511 грн. 70 коп., а 1726 грн. 58 коп.. Таким чином, з 01.01.2009 року її заробітна плата зменшилась на 214 грн. при таких самих обов'язках і навантаженості, тобто відповідач перестав їй виплачувати надбавку в розмірі 20 % незаконно.

          Суд в рішенні зазначив той факт, що відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Суд не врахував, що її не було повідомлено в установлений законом строк про зміну умов праці. Крім того, не враховано, що всупереч ст.ст. 13, 14, 18 КЗпП України при складанні Колективного договору на 2005 - 2009 роки позивача не ознайомили з умовами договору, як і не запросили жодного представника від методичного кабінету на його обговорення.

          Не взяв до уваги суд і той факт, що згідно з листами Міністерства освіти і науки України від 16.05.2009 року „Про виконання зобов'язань за Генеральною Угодою на 2007 - 2009 роки”, уся економія фонду заробітної плати повинна використовуватися на встановлення доплат за суміщення професій, посад, розширення зони обслуговування, а не виплачуватися лише працівникам бухгалтерії.

                      Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

          Так, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення в частині відмови у задоволенні її вимог і ухвалення нового по суті рішення, посилаючись на незаконність відмови суду першої інстанції у стягненні на її користь надбавки 20 % від посадового окладу.

          Суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виходив з того, що виплата надбавки за складність та напруженість у роботі має тимчасовий характер, про що було вказано в наказі № 24 від 12.02.2008 року. Встановлення надбавки є правом керівника установи, а не обов'язком. Отже, оскільки зміни істотних умов праці в 2009 році у позивача не відбувалися, розмір посадового окладу, який є винагородою за виконання посадових обов'язків ОСОБА_1, режим роботи, найменування посади залишились незмінними в порівнянні з 2008 роком, то позовні вимоги позивачки в частині стягнення надбавки суд визнав такими, що задоволенню не підлягають. Але, суд встановив, що відповідачем не виконуються вимоги ст. 110 КЗпП України, в зв'язку з чим зобов'язав відповідача повідомляти позивача про дані суми заробітної плати, її розмірів та підстав виплати відрахувань та утримань.   

          З таким висновком погоджується і апеляційний суд, та вважає, що відмова суду у стягненні надбавки за 2009 рік ґрунтується на вимогах закону.

           Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

           По справі встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді методиста методичного кабінету відділу освіти Талалаївської районної державної адміністрації (а.с. 5).

           Як вбачається із відомостей про нарахування заробітної плати у 2008 році, крім основної заробітної плати, позивач отримувала надбавку за складність та напруженість у роботі (а.с. 66). Зазначена надбавка виплачувалась на підставі наказу начальника відділу освіти Талалаївської РДА від 12.02.2008 року № 24 „Про виплату надбавок працівникам установ відділу освіти у 2008 році”.

            Так, відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2002 року № 1298 „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”, право встановлювати надбавку за складність та напруженість у роботі надано керівникам бюджетних установ в межах фонду заробітної плати.

           Таким чином, виплата зазначеної надбавки проводиться відповідно до наказу керівника бюджетної установи, якщо фонд заробітної плати установи містить достатньо коштів для виплати надбавок, що не є основними складовими заробітної плати, тобто нарахування та виплата надбавки є право керівника, а не його обов'язком. Отже, оскільки, в 2009 році наказ про виплату надбавки за складність та напруженість у роботі щодо позивача не видавався, остання правомірно не отримувала ці кошти.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

    Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

             Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У  Х  В  А  Л  И  В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2009 року - залишити без змін.

       Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.             

       Головуючий:                                                         Судді :