Справа № 2-а-266/2010

Провадження № 2-а-266/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2010 м.Енергодар

Енергодарський міський суду Запорізької області у складі судді Дзямко О.П. при секретарі Клячевій О.В. , розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Енергодар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ з обслуговування Василівського району та авто - технічної інспекції УДАІ ГУМВС України В Запорізькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.,

установив:

В січні 2010 року до суду з зазначеним позовом і який ним був уточнений , звернувся ОСОБА_1 В позові ОСОБА_1 вказує, що 18.01.2010 року відповідач по справі виніс відносно нього Постанову серії АР № 152880 на підставі якої він був притягнутий до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн.

В Постанові зазначено, що 18.01.2010 року о 12 годині 45 хв. він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався на 339 км. а/ш Харків - Сімферополь по дорозі, що має дві смуги в одному напрямку, але рухався по лівій смузі при вільній правій - чим допустив порушенням п. 11.2, 11.5 ПДР України, і скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Вважає, що зазначена постанова є незаконною і такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства з наступних підстав.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії АР № 102942 він був не згодний з висновками інспектора ДПС, але останній , посилаючись на пункти ПДР України які він не встиг запам'ятати, наголосив на тому, що він є спеціалістом, а він, на відміну від нього, погано орієнтуюся в ПДР України і неправий , якщо буде оспорювати його рішення. Після цього обмежив його в часі написання власних пояснень і він лише зазначив, що рухався саме по вільній правій.

Інспектора ДПС під час складання протоколу не взято до уваги, його власні пояснення стосовно обставин справи, а саме:

знаходячись за кермом свого автотранспортного засобу і рухаючись по 339 км. а/ш Харків - Сімферополь по дорозі, що має дві смуги в одному напрямку, він чітко дотримувався ПДР України.

У зв'язку з цим вважає, що в його діях немає ознак зазначеного інспектором ДАІ правопорушення, адже п. п. 11.2, 11.5 ПДР непередбачено заборону рухатись і по лівій смузі дороги.

Також вважає, що дії інспектора ДПС в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є неправомірними з наступних підстав: під час складання протоколу та оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення - розташування транспортного засобу на смузі для руху - інспектор неправильно трактує поняття термінів «проїжджа частина» та «смуга для руху».

Правилами ПДР України чітко визначено, що:

смуга для руху - є продольною полосою на проїжджій частині шириною не менше ніж 2,75 м, що визначена чи не визначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів;

проїжджа частина - це елемент дороги призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїжджих частин, границями яких є роздільні полоси.

Отже він рухався саме по продольній смузі для руху, а відтак не міг своїми правомірними діями порушити вимоги п. п. 11.2, 11.5 ПДР України.

Також зазначає, що відповідачем винесеною Постановою неправомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, адже нормами даної статті взагалі непередбачено таке порушення, як неправильне розташування транспортного засобу на смузі для руху.

Також вважає, що протокол по справі серії АР 102942 від 18.01.2010 року про адміністративне правопорушення та сама постанова АР 152880 від 18.01.2010 року не відповідають вимогам ст.ст. 251, 256, 280 КУпАП., а саме :

він був обмежений з боку відповідача в часі написання свої власних пояснень в протоколі, відсутність доказів, а тому про доведеність правопорушення не можна.

Крім того, вважає, що при винесенні постанови були грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, всіх наданих цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справ про адміністративне правопорушення.

Розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу на звернення за правовою допомогою, подання документів, які б характеризували його особу, інших доказів по справі, - не тільки порушило його права передбачені ст. 268 КУпАП, але й привело до того, що при винесені постанови, не було враховано особу, матеріальний стан (так як він отримую не досить велику заробітну плату в середньому 500 грн. на місяць і є єдиним годувальником своїх дружини і малолітньої доньки) та інші обставини, які слід врахувати при призначені адміністративного стягнення відповідно до ст. З КУпАП. За таких обставин його права при такому скороченому розгляді справи були грубо порушено

Посилаючись на вищесказане, вважає, що постанова винесена із порушенням закону і підлягає скасуванню.

Просить суд визнати постанову серії АР № 152880 від 18.01.2010 року винесену інспектором ДАІ ВДАІ Василівського району Запорізької області капітаном міліції ОСОБА_2 відносно нього і на підставі якої він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП в виді штрафу - 425 грн,- незаконною і скасувати її.

У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, просить справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово.

Відповідач також у судове засідання не з’явився. Просить справу розглянути без його участі, в задоволенні позову відмовити, надавши суду письмове пояснення, де зазначає, що позивачу були роз ’яснені його права, про що він розписався, надав пояснення. ОСОБА_1 порушив п.11.5, ПДР України.

Дослідив матеріали справи суд приходить до слідуючого.

Згідно вимог ч.З ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача. Тобто, викладені позивачем обставини справи, дії відповідача, відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.01.2010р. - ОСОБА_1 Є,П. в поясненнях зазначив, що він рухався по вільній правій , тобто був не згодний з викладеними в протоколі обставинами. Але відповідач пояснень у свідків не відібрав і нічим не спростував доводи позивача, а відразу ж на місці виніс Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в виді штрафу , чим було порушено вимоги ст..268, 251 КУпАП., ст. 2 КАСУ. Суд не може прийняти як доказ по справі фотознімок , наданий відповідачем, так як в протоколі не зазначено, що велась фотозйомка і що це саме той автомобіль був знятий , яким рухався позивач.

Тому , приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку - Постанова від 18.01.2010 р. . про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є протиправною і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст. ст. 2,8,10,11,69- 71, 94, 158-165, 167,186,254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати Постанову АР № 152880 від 18.01.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП в виді штрафу 425грн. протиправною та скасувати її .

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови в повному обсязі - 30.03.2010р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Суддя О. П. Дзямко