Справа № 2-а-243/2010

Провадження № 2-а-243/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2010 м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області у складі: головуючого - судді: Федоренка О.І.; при секретарі: Бондаренко К.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Новомосковської роти ДПС при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20.1.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить поновити строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно нього відповідачем 21.11.2009 року. В позовній заяві позивач зазначив, що 21.11.2009 року відносно нього відповідачем складено постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ 199491 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.І ст.122 та ч.І ст.126 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 800 грн. Вважає, що постанова винесена з порушенням законодавства, його вина в скоєні правопорушення не доведена. Недоведеність вини обгрунтовує тим, що в постанові відсутні підтвердження, що прилад «Радіс» за допомогою, якого була зафіксована швидкість є автоматичним засобом фіксації, немає доказів роботи приладу в автоматичному режимі, відсутні відомості, саме яким чином та якою посадовою особою проводилася фіксація. Окрім того, вважає, що пропуск строку для звернення до суду стався з поважної причини оскільки спочатку позивач звернувся до Верхньорогачицького районного суду Херсонської області, але ухвалою суду від 31.12.2009 року було відмовлено у відкритті провадження з-за порушення ним правил підсудності.

Сторони до суду не з’явилися. Позивач надав заяву в якій просить провести розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити. Відповідач причину та обставини неявки не повідомив, свою думку щодо позовних вимог не висловив, заяви щодо відкладення судового засідання або розгляду справи за його відсутністю не надав, у зв’язку з чим суд вважає за можливим провести розгляд справи за відсутністю відповідача в порядку ст.128 КАС України.

Перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно вимог ч.З ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 2 статті 71 КАС Україні передбачає при розгляді справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень обов’язок саме відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Який у відповідності до ч.4 вказаної Статті повинен надати суду всі наявні у нього документи чи матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно до частити 6 зазначеної Статті, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідач по справі ніяких доказів правомірності своїх дій судові не надав, тому суд, у відповідності до ч.6 ст.71 КАС України, вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до змісту ст.69 КАС та 251 КУпАП суд оцінюючи докази, які маються в матеріалах справи приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення АЕ 199491 від 21.11.2009 року, винесену відповідачем відносно позивача, зазначено, що 21.11.2009 р. о 20 год. 30 хвилин на 247 км. а/д. Харків-Сімферополь, в с.Варварівка, позначеного дорожнім знаком 5.45 «початок населеного пункту», позивач керував автомобілем «Мазда» д/н. ВТ 1842 АМ зі швидкістю 106 км/год., не маючи страхового полісу обов’язкової цивільної відповідальності, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.І ст.122 та ч.І ст.126 КУпАП та призначено штраф в розмірі 800 грн. В постанові зазначено, що швидкість вимірювалась приладом «Радіс» номер 2088. В постанові відсутні відмітки щодо її направлення позивачеві.

Відповідно до ст.289 КУпАП строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови. Постанова винесена 21.11.2009 року. Звернення позивача спочатку до Верхньорогачицького суду Херсонської області, де йому було відмовлено у відкритті провадження, а потім звернення до Енергодарського міського суду за своїм місцем мешкання суд вважає об’єктивною причиною пропуску строку і вважає за можливим поновити строк для оскарження постанови, про що з відповідним клопотанням звернувся позивач.

Відповідно до ч.І ст.141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем не доведено, що технічний прилад «Радіс № 2088» визнаний як засіб вимірювальної техніки, що його зареєстровано у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і з цього приводу суду не надані належним чином завірені копії свідоцтва про його визнання, виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, свідоцтва про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки, виданого Всеукраїнським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів.

Окрім того, суд не може встановити де саме встановлений прилад, за допомогою якого проводилося вимірювання швидкості, на результати вимірювання якого посилається відповідач при винесені постанови, оскільки відсутні орієнтири розташування приладу до місцевості (ділянки дороги), в межах дії яких дорожніх знаків, розташовано прилад, немає підтвердження, що прилад було встановлено саме на 247 кілометрі автотраси Харків- Сімферополь. Відсутні докази підтверджуючі роботу вимірювального пристрою в автоматичному режимі.

До того ж, у постанові відсутні посилання на те, хто саме проводив фіксацію. Зазначення в постанові цих даних є обов’язковою, оскільки у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13.11.2006р. за № 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Таким чином, зазначення відомостей про цих співробітників ДАІ буде доводити факт законності та достовірності фіксації порушень ПДР технічними приладами. Також, в постанові відсутні посилання на записи у журналі обліку роботи технічних засобів вимірювання про використання спеціального пристрою, у порядку встановленому вищевказаною Інструкцією.

Відповідно до ст.268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєнні правопорушення не покладається обов’язок доказування, цей обов’язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст.62 Конституції України. Окрім того, що позивач керував вищезазначеною автомашиною у вказаному в постанові час та місці, інших доказів не надано.

Окрім того, відповідно до вимог ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити зокрема зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, оскільки диспозиція складів правопорушення за яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності є банкетною, тобто відсилає до іншого нормативно-правового акту, у даному випадку це ПДР України, посилання на порушення відповідних пунктів правил в постанові відсутні. Зазначена обставина на думку суду є основною підставою, яка дає суду право для її скасування.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.14',122,252,258,268, 283,294 КУпАП, ст.ст. 2,8,11,69-71,94,99,100,158-164,186 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити. Поновити ОСОБА_1 пропущений з об’єктивних причин строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Постанову АЕ № 199491 від 21.11.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.І ст.122, ч.І ст.126 КУпАП скасувати.

Повний текст постанови буде виготовлено 20.2.2010 року

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Суддя О. І. Федоренко