Справа № 2-а -106/09

ПОСТАНОВА

 іменем України

07 квітня 2009 року                                                                                  м.  Житомир

Житомирський районний суду Житомирської області в складі: головуючої судді Баренко С. Г.,

за участю секретаря судового засідання Вольської В.В.,  позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці і соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (далі - управління праці),  Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - центр соціальних виплат) про визнання неправомірними їх дій,  визнання права на перерахунок розміру разової грошової допомоги як учаснику бойових дій та стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги , -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та центру соціальних виплат про визнання неправомірними їх дій,  визнання права на перерахунок розміру разової грошової допомоги як учаснику бойових дій та стягнення 4725 грн. 30 коп. недоплаченої йому допомоги за 2005-2007 роки. Позов мотивує тим,  що позивачу як учаснику бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон) щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.  Однак у 2005-2007 роках вона виплачувалась відповідачами в неповному розмірі чим були порушені його права.

В судовому засіданні позов було підтримано позивачем в повному обсязі з підстав,  зазначених у ньому.

Представники відповідачів у письмових запереченнях,  з посиланням на Закони України «Про державний бюджет на 2005,  2006, 2007 роки і на те. що виплати здійснювались в розмірах бюджетних асигнувань,  просять у задоволенні позову відмовити. Просять справу розглядати без участі їх представників.

Суд ухвалив про розгляд справи за наявними матеріалами,  які достатньо свідчать про права та взаємовідносини сторін.

З матеріалів справи вбачається,  що позивач є учасником бойових дій. Наведене підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1,  виданого 07 квітня 2006 року.

Згідно зі  ст.  12 Закону щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Однак,  дію цієї норми Закону,  було фактично змінено  ст.  34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" встановивши конкретний розмір цієї допомоги,  яку і отримав позивач,  а  ст.  75 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було зупинено.

За довідкою центру соціальних виплат №5110/07 від 21.05.2008 року,  позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня з урахуванням обмежень,  передбачених Законами України "Про Державний бюджет України на 2005 рік",  "Про Державний бюджет України на 2006 рік",  "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у наступному розмірі та по роках: у 2005 році - 250 грн.,  у 2006 році - 250 грн.,  у 2007 році -280 грн.

2

Положення статей 34, 75 Законів України «Про державний бюджет України на 2005 та на 2006 роки на предмет їх відповідності Конституції України Конституційним Судом України не переглядались,  а тому правових підстав для задоволення позову в частині стягнення допомоги за 2005 -2006 рік немає.

Суд вважає,  що позивач має право на отримання разової грошової допомоги в розмірі,  визначеному  ст.  12 Закону лише за 2007 рік,  оскільки рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року визнана неконституційною  ст.  29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  якою фактично було зупинено дію  ст.  12 зазначеного Закону у частині визначення розміру допомоги до 5 травня. З доводами управління праці,  що рішення Конституційного суду прийнято після затвердження Державного бюджету на 2007 рік,  а тому не має зворотної дії,  суд не погоджується.

Відповідно до  ст.  17-1 Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах,  передбачених статтями 12-16 цього Закону,  здійснюють органи праці та соціального захисту населення,  а тому суд вважає,  що недовиплачену разову грошову допомогу слід стягнути з управління праці.

Положенням  ст.  62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено,  що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1  ст.  28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб,  які втратили працездатність,  визначений абз. 5 ч.1 цієї статті,  збільшений на 1 відсоток.

З врахуванням отриманої позивачем разової грошової допомоги за 2007 рік,  суд вважає необхідним стягнути на її користь недовиплачену разову грошову допомогу за вказаний період в розмірі 1770, 30 грн. (410, 06 грн. х 5 - 280 грн.).

В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають,  оскільки відсутні правові підстави для їх задоволення.

Керуючись  ст.  22 Конституції України,   ст.  ст.  2, 12, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту"  ст.  ст.  86, 158-163,  167,  254 КАС України,  суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік у розмірі меншому,  ніж це визначено Законом України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту".

Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті разової грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 1770, 30 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про

апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження

подається через Житомирський районний суд до Київського апеляційного

адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна

скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.