ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"25" липня 2006 р. | Справа № 4/93/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Гудимі І.Б.
за участю представників сторін
від позивача: Бібік В.О. –директор;
Клис А.А. (довіреність б/н від 25.04.2006 року);
Пільник С.І. (довіреність № 691 від 24.07.2006 року)
від відповідача: Татаренко Л.Ф. (довіреність № 023/06-3 від 04.01.2006 року);
Лінченко В.В. (довіреність № 023/06-295 від 25.05.2006 року);
Скрипка О.Р. (довіреність № 023/06-442 від 24.07.2006 року);
Чабикіна О.В. (довіреність № 023/05-1128)
від третьої особи: Клис А.А. (довіреність б/н від 16.01.2006 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2006 року
по справі № 4/93/06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Суднове машинобудування”, м. Миколаїв
до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”
за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод”, м. Миколаїв
про зобов'язання укласти договір на електропостачання
В С Т А Н О В И В :
02.03.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Суднове машинобудування” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” (далі по тексту –відповідач, Енергопостачальна організація) про зобов'язання відповідача заключити договір з позивачем на електропостачання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог діючого законодавства відмовився від укладення з позивачем договору на постачання електричної енергії з 01.03.2006 року до кінця 2006 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.05.2006 року, яке підписано 09.06.2006 року (суддя Дубова Т.М.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Суднове машинобудування” до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” задоволені в повному обсязі. Зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір про постачання електричної енергії до кінця 2006 року на умовах, викладених у проекті останнього від 24.03.2006 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх вимог і заперечень, скаржник посилається на неповне з'ясування та дослідження місцевим господарським судом матеріалів справи, безпідставність та необґрунтованість висновків суду.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення місцевого суду без змін, вважаючи його обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, листом № 385 від 08.08.2005 року ТОВ „Суднове машинобудування” звернулося до ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” з вимогою про укладення договору на постачання електричної енергії, посилаючись на те, що воно є субабонентом Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод”, яка підлягає постійному відключенню від електропостачання, у зв’язку із великою дебіторською заборгованістю перед Енергопостачальною організацією (т.2 а.с.12).
У відповідь на вказаний лист, ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” відповіло листами № 04682-02/2 та № 04690-02/2 від 22.08.2005 року, якими не заперечувало проти укладення договору при умові забезпечення комерційного обліку електроенергії та виконання вимог пункту 6.2 Правил користування електричною енергією в редакції Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 928 від 22.08.2002 року (далі по тексту –Правила).
01.12.2005 року між сторонами укладено договір № 44/6232 на постачання електричної енергії (т.1 а.с.7-9). Згідно із пунктом 7.3 Договору, він набирає чинності з 01.12.2005 року та діє до 31.12.2005 року, тобто укладений на один місяць без умови продовження на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов. Між тим, додатковими угодами № 1 від 31.01.2006 року, № 2 від 28.02.2006 року, № 3 від 31.03.2006 року та № 4 від 28.04.2006 року до договору № 44/6232 від 01.12.2005 року даний Договір був пролонгований (т.1 а.с.11, 14, т.2 а.с.21, 25).
Відповідно до умов вищевказаного Договору, відповідач зобов'язався відпускати позивачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а позивач повинен був сплачувати за фактично використану електричну енергію відповідно до умов та у строки, передбачені Договором.
Під час виконання зазначеного Договору, сторони домовились керуватись його умовами, а по питанням, що не обумовлені цим договором –Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, іншими чинними законодавчими актами України.
Листом від 01.02.2006 року за № 13/11-105 на вимогу позивача № 15 від 17.01.2006 року про пролонгацію договору № 44/6232 від 01.12.2005 року на лютий 2006 року відповідач повідомив, що договір про постачання електричної енергії з дією після 28.02.2006 року буде укладений після забезпечення функціонування власних розрахункових засобів обліку електроенергії відповідно до вимог пункту 10.2.9 Правил в редакції Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005 року. Крім того, позивачеві запропоновано надати документи, визначені в пункті 5.3 Правил та надати документи, що підтверджують право ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод" використовувати електромережі власника ЗАТ „МСЗ „Наваль" (т.1 а.с.12-13).
Матеріали справи свідчать про те, що представниками ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” неодноразово виконувались обстеження позивача, відносно виконання встановлених йому вимог, що підтверджується актами від 26.01.2006 року, від 21.02.2006 року та від 01.03.2006 року, згідно із яким представники відповідача з’явились до позивача на предмет відключення електроустановки споживача. У акті від 01.03.2006 року позивачем зазначено, що всі вимоги Енергопостачальної організації згідно із листом від 23.02.2006 року за № 13/11-203 та акту від 21.02.2006 року виконані в повному обсязі (т.1 а.с.15, 19-20, 23).
Актом від 13.03.2006 року, складеним інспекторами Енергопостачальної організації встановлено факт виконання позивачем всіх пред’явлених йому вимог та надання всіх витребуваних документів (т.1 арк.спр.39), при цьому ніяких зауважень інспекторами не було зроблено.
ТОВ „Суднове машинобудування” 14.02.2006 року та 16.02.2006 року звернулося до ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” з листами № 72 та № 74 з клопотанням про укладення договору на постачання електроенергії на 2006 рік та прийняття знов встановлених електронних розрахункових засобів обліку споживання електроенергії, у відповідь на що отримало повідомлення про обмеження електропостачання (т.1 а.с.16-18).
24.03.2006 року позивачем надіслано на адресу Енергопостачальної організації проект договору про постачання електричної енергії та лист № 349 з проханням укласти договір на електропостачання з 01.04.2006 року по 31.12.2006 (т.1 арк.46- 48, 50).
22.05.2006 року разом з листом № 518 позивач надіслав відповідачу мирову угоду, від підписання якої останній відмовився (т.2 а.с.126-129).
В зв'язку з тим, що, на думку позивача, ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” безпідставно та необґрунтовано відмовилося від укладення з ТОВ „Суднове машинобудування” договору про постачання електричної енергії, останнє звернулося до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав.
Судова колегія погоджується з доводами позивача та висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та вважає, що вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі необґрунтовані та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 181 Господарського кодексу України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін.
Частиною 6 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів (суб'єктів господарювання або негосподарюючих суб’єктів –юридичних осіб) електроенергією зобов’язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).
Пункт 5.3 Правил покладає обов’язок щодо надання проекту договору на постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, який зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт та протягом 14 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт та більше від дати прийняття від споживача документів, зазначених у пункті 5.4 цих Правил.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 179 Господарського Кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів, при цьому Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть у визначених законом випадках затверджувати типові договори. При укладенні деяких господарських договорів сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск електроенергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.
На підставі вищевикладених норм діючого законодавства можна зробити висновок, що Енергопостачальній організації не надано права відмови в укладенні договору на постачання електроенергії, а всі розбіжності повинні узгоджуватись відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Як свідчить довідка ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” про обсяги електроенергії, що постачається на території Миколаївської області у відсотковому відношенні до інших постачальників, відповідач був постачальником 80 % електроенергії у Миколаївської області у 2005 році, а у 2006 році –76 %. (т.2 а.с.77).
Матеріалами справи встановлено, що ТОВ „Суднове машинобудування” всі необхідні приписи та вимоги, що були йому виставлені Енергопостачальною організацією, виконало, що підтверджується відповідними листами позивача та актами відповідача.
В свою ж чергу, ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” постійне ухилення від укладення договору з позивачем під різними приводами, ставить позивача у становище, яке не дозволяє йому виконувати належним чином виробничу програму і, до того ж, надає можливість відповідачу застосовувати санкції до позивача за бездоговірне використання електроенергії.
Судова колегія не погоджується з доводами скаржника відносно того, що ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” з метою захисту правових та фінансових інтересів не має можливості укласти з ТОВ „Суднове машинобудування” договір на постачання електричної енергії в зв'язку із тим, що у ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод", субабонентом якої є позивач, існує перед Енергопостачальною організацією заборгованість, виходячи з такого.
Оскільки, позивач є лише субабонентом ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод", то і правовідносини, що склалися між ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” та ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод" ніяким чином не стосуються відносин між ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” та ТОВ „Суднове машинобудування” стосовно укладання договору на постачання електричної енергії. А тому відповідач зобов'язаний був укласти з позивачем договір на постачання електричної енергії, та мав право у разі не врегулювання відносин з ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод" звернутися за захистом своїх прав до суду.
Крім того, не приймаються судовою колегією доводи скаржника в частині того, що позивач звернувся до суду із позовною заявою раніше, ніж направив на адресу відповідача проект договору, чим порушив норми чинного законодавства, виходячи з наступного.
Дійсно, ТОВ „Суднове машинобудування” 02.03.2006 року звернулося з позовом до місцевого господарського суду та лише 24.03.2006 року надіслало ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” проект договору на постачання електричної енергії, але дані дії позивача були зумовлені вимогами ухвали господарського суду Миколаївської області від 09.03.2006 року.
Згідно із статтею 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Таким чином, ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” зобов’язано укласти з ТОВ „Суднове машинобудування” договір на постачання електричної енергії з 26.05.2006 року –дня винесення рішення місцевого господарського суду до кінця 2006 року на умовах, викладених у проекті позивача від 24.03.2006 року.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2006 року по справі № 4/93/06 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2006 року по справі № 4/93/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Миколаївобленерго” без задоволення.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров